Ядерна програма Північної Кореї протягом ось вже декількох років практично не сходить з перших шпальт світових ЗМІ, адже Пхеньян регулярно проводить випробування ракетної зброї і ядерних боєзарядів. Ця тривога на Корейському півострові впевнено лідирує у рейтингу загроз міжнародної безпеки.
Але, як пише експерт Віктор Константинов у своїй статті для DT.UA, куди важливішими можуть бути руйнівні і незворотні наслідки цієї кризи для міжнародного порядку.
Перетворення КНДР в ядерну державу стало серйозним ударом по режиму нерозповсюдження, який хоч якось стримує розповзання ядерної зброї по світу, зазначає автор статті. Якщо Пхеньян зможе зберегти ядерну зброю у своїх руках після нинішнього загострення, режим нерозповсюдження перестане бути частиною міжнародного порядку.
Розуміння всієї небезпеки ситуації з ядерною зброєю протягом декількох років забезпечувало рідкісну згоду в Раді Безпеки ООН. Останній пакет санкцій проти КНДР був схвалений одноголосно. І санкції серйозні, вважає експерт.
Американці та їх союзники заявляють про готовність продовжити тиск на Пхеньян, де санкції продовжують займати центральне місце. Посилення санкцій стало основою стратегії Вашингтона стосовно КНДР. Однак, як пише експерт, успішність застосування санкцій залежить багато в чому від таких країн як Китай і Росія. І у кожного тут свої інтереси, стверджує автор. На його думку, Китай і Росія не зацікавлені в колапсі північнокорейського режиму: посилення політики США у регіоні та гуманітарні наслідки розвалу КНДР серйозно вдарять по китайським і російським інтересам. Тому, якщо Вашингтон захоче продовжувати політику впровадження жорстких санкцій, він не зможе твердо розраховувати ні на згоду Пекіна і Москви на нові санкції, ні на збереження ними вже затверджених. Крім того автор каже, що у кожної залученої до спроби врегулювання держави є свої, особисті цілі. І єдність Ради Безпеки, яка проявилася у голосуванні по резолюції № 2375, не перекреслила відмінності в позиції ключових учасників обговорення проблеми - США, Південної Кореї і Японії з одного боку, і КНР з Росією - з іншого.
США не проти використовувати кризу для ослаблення КНР. Китай хоче скористатися ситуацією, щоб послабити вплив США на Південну Корею. В Японії уряду Сіндзо Абе вигідний нинішня криза, оскільки північнокорейська загроза може переконати японців проголосувати за скасування конституційних обмежень у військовій сфері - ремілітаризація країни давно стоїть на порядку деннному у японського прем'єра. Росія хоче пов'язати Вашингтон домовленостями про розмін своєї підтримки в корейському питанні на потепління у двосторонніх відносинах, та і якщо Вашингтон просто загрузне в цій кризі, у Москви з'явиться більше шансів для вирішення важливих проблем в інших регіонах світу. А для Південної Кореї криза має насамперед внутрішньополітичне значення: ліберальна зовнішньополітична програма міжкорейського діалогу президента Мун Чже Ин успішно блокується консерваторами поки очевидною залишається необхідність воєнного протистояння з КНДР.
У цьому, за словами Константинова, і полягає весь парадокс. Всі погоджуються, що КНДР представляє серйозну загрозу безпеці. Але кожна країна, вирішуючи цю проблему, переслідує свої цілі, які часто суперечать одна одній. Відповідно, рішення і без того складної задачі стає практично неможливим.
Як повідомлялося, КНДР в п'ятницю здійснила черговий ракетний пуск. Державний секретар США Рекс Тіллерсон закликав Китай і Росію вжити конкретні кроки щодо Північної Кореї, які б демонстрували нетерпимість до ракетних пусків.
Детальніше про кризу на Корейському півострові читайте у статті Віктора Константинова "Корейський ребус. Чому ядерну проблему необхідно вирішити, і чому вирішити її не вдасться" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".