Сьогодні у США склалася ситуація, коли праві республіканці та ліві демократи вважають один одного винуватцями у зростанні небезпечної риторики в країні, яку до того ж обидві сторони пов’язують із реальним насильством. Хоча президент США Дональд Трамп все ж переступав межу і рішучіше, і частіше за демократів. І це вірний спосіб загнати політику у ще похмуріші глибини, пише CNN.
Так, місяць тому Трамп безсоромно святкував смерть колишнього директора ФБР Роберта Мюллера. Зокрема, після звістки про смерть він заявив: «Добре, я радий, що він мертвий. Він більше не може кривдити невинних людей!»
А 27 квітня Трамп та його адміністрація відреагували на стрілянину під час вечері кореспондентів Білого дому цими вихідними, засудивши нібито позамежну риторику демократів та назвавши їх «культом ненависті». Головним прикладом такої риторики вони зробили коміка з ABC Джиммі Кіммела. Зокрема, Трамп зі своєю адміністрацією згадали жарт, у якому Кіммел применшував значення можливої смерті чинного президента. За кілька днів до стрілянини цими вихідними Кіммел пожартував, що перша леді Меланія Трамп «сяє, як вагітна вдова».
Очевидно, для Трампа нормально святкувати смерть державного службовця. Однак для Джиммі Кіммела неприпустимо жартувати про смерть Трампа.
Стрілянина на вечері цими вихідними, зазначають в CNN, знову змусила Трампа та його Білий дім зосередитися на риториці демократів, попри те, що сам президент демонстрував надзвичайно потворну риторику. Республіканці здебільшого повторюють гру звинувачень, яку вони розпочали після вбивства Чарлі Кірка — консервативного активіста, блогера та засновника Turning Point USA.
Та поки ця стратегія, схоже, не спрацювала. Опитування показують, що американці загалом вважають риторику правих більш насильницькою та небезпечною. Однак все не так просто.
Епізоди політичного насильства майже перетворилися на пригоду у форматі «вибирай сам», у якій багато людей — з обох боків — здається, приймають привабливі, але хибні наративи про мотиви політичного насильства. А це може призвести до неприємних наслідків.
Трамп давно поступився моральною перевагою
У понеділок, після стрілянини на вечері з Трампом, речниця Білого дому Керолайн Лівітт зробила заяву з цього приводу, у якій не забула згадати про ставлення демократів до Трампа.
«Це політичне насильство випливає з системної демонізації [Трампа] та його прихильників коментаторами, обраними членами Демократичної партії та навіть деякими представниками ЗМІ. Ця ненависницька, постійна та насильницька риторика, спрямована на президента Трампа день за днем протягом 11 років, допомогла легітимізувати це насильство та довела нас до цього темного моменту», — заявила Лівітт.
У CNN наголосили, що по-перше, остаточні заяви про ймовірні мотиви стрільців на такому ранньому етапі, як правило, є в кращому випадку спекулятивними. Часто з'являються повідомлення, які припускають, що злочинці мали проблеми з психічним здоров'ям.
Обвинувачений у нападі, Коул Томас Аллен, очевидно, залишив паперовий слід, який дає підказки щодо його потенційної мотивації. Це дописи в соціальних мережах, в яких порівнював Трампа з Адольфом Гітлером і закликав інших, хто критикує його президентство, купувати зброю. Але, як і у випадку з вбивцею Чарлі Кірка, важко провести таку пряму межу, поки не з’явиться більше інформації.
По-друге, хоча цілком справедливо вважати, що жарти Кіммела про смерть Трампа — це жахлива ідея, президент давно поступився моральним пріоритетом у таких питаннях. Обурення жартами Кіммела чи риторикою демократів без згадки про риторику самого Трампа — це яскравий приклад вибіркового обурення.
Адже чинний президент США, додали в CNN, перетинав цю межу і рішучіше, і частіше. Яскравим прикладом цьому називають напад на Капітолій 6 січня 2021 року, коли Трамп закликав своїх прихильників до протесту та годинами мовчав, поки відбувалося насильство, яке призвело до численних смертей. Однак, в аналізі наводяться й інші приклади:
- Трамп святкував смерть Мюллера;
- надзвичайно безсердечно відреагував на вбивство режисера Роба Райнера та його дружини у грудні, коли більшу частину допису у на Truth Social з цього приводу висміював Райнера за його ліві погляди, спрямовані проти Трампа, і навіть припускав, що режисер сам спричинив свою смерть;
- попри скарги на порівняння лівих з нацистами, 2017 року він порівняв розвідувальне співтовариство з «нацистською Німеччиною», а 2024 року назвав команду колишнього президента Джо Байдена «адміністрацією гестапо».
- Трамп постійно скаржився, що ліві називали його «фашистом», а сам роками використовував це слово проти своїх ворогів;
- він легковажно поставився до нападу молотком на чоловіка Ненсі Пелосі, в результаті якого той отримав перелом черепа та інші серйозні травми;
- Трамп розмірковував про «прихильників [blink title="Другої поправки" headinfo="Друга поправка"]Друга поправка до Конституції США гарантує право громадян на зберігання та носіння зброї. Вона проголошує, що право народу на володіння зброєю не повинно обмежуватися, оскільки це необхідно для безпеки вільної держави.[/blink]», які блокують призначення суддів Гілларі Клінтон. Мовляв, це «буде жахливий день, якщо Гілларі зможе призначити своїх суддів»;
- він повторно опублікував відео, на якому його прихильник каже: «Єдиний хороший демократ — це мертвий демократ»;
- Трамп також кілька разів публікував повідомлення від прихильника із попередженням про те, що люди готові піднятися на фізичну боротьбу за Трампа;
- він похвалив колону прихильників, які небезпечно оточили передвиборчий автобус Байдена у 2020 році;
- Трамп похвалив губернатора Монтани за напад на репортера;
- він неодноразово висував гіпотетичні ситуації, в яких його прихильники вдаються до виправданого насильства.
Остання тема, як зазначають в CNN є особливо важливою. Адже навіть коли Білий дім Трампа критикував риторику демократів після смерті Кірка, чинний президент пропонував праворадикальним силам, які вдаються до політичного насильства, робити це з поважних причин. Тоді як ліві подібного не робили.
Коментарі Трампа щодо смерті Мюллера були подібними. Тоді він заявляв, що святкувати смерть , може й невдало, але, мовляв, просто подумайте, скільки шкоди завдав «цей хлопець».
І це саме той метод, який багато інших використовували для виправдання політичного насильства.
Спотворена картина нещодавнього політичного насильства
Крім того, трагедія, якої не сталося цими вихідними, висвітлила дедалі більш несприятливу тенденцію: багато людей формують викривлене уявлення про те, хто скоїв політичне насильство.
Видатні республіканці роками поспішали пов'язувати трагедії з лівими, часто ще до того, як з'явилися реальні докази, а слідчі дійшли висновків. Та реальність така, що багато людей, які вчиняють або намагаються вчинити політичне насильство, не підпадають під жодну з цих категорій.
Донині багато хто стверджує як факт, що потенційний вбивця Трампа Томас Метью Крукс був лівим, хоча й був зареєстрованим республіканцем. Його вважають чимось на зразок чорної скриньки. Подібна динаміка спостерігалася і з вбивцею члена Палати представників штату Міннесота Мелісси Хортман.
Навіть деякі відомі діячі серед лівих напружувалися, щоб повірити, що вбивця Кірка був прихильником MAGA або праворадикальним «груповиком», чого докази не підтверджують.
Це не означає, що обидві сторони є порушниками принципу рівних можливостей. Відомі республіканці, очевидно, робили поспішні висновки набагато частіше, ніж демократи, в останні роки. Зокрема, коли багато провідних правих теоретизували, що напад Пола Пелосі був результатом сварки між коханцями-гомосексуалами. Але розкол реальності стає все більшою проблемою.
Що показують опитування
Принаймні поки що, громадськість, схоже, не поділяє переконання Трампа та Республіканської партії в тому, що демократи є найгіршими порушниками. Опитування Gallup, проведене в жовтні, невдовзі після вбивства Кірка, показало наступне: 69% американців вважають, що республіканці зайшли надто далеко, використовуючи провокаційну мову. Тоді як 60% сказали те саме про демократів.
Але обидві сторони, найімовірніше, звинувачували одна одну у фактичному насильстві. Нещодавнє опитування Інституту досліджень громадської релігії показало, що 72% республіканців вважають демократів відповідальними за більшість політичного насильства. Тоді як 73% демократів вважають, що республіканці несуть найбільшу відповідальність.
Як зазначили в медіа, дані свідчать про те, що насправді саме праві чинили більше політичного насильства протягом десятиліть. Хоча є докази того, що ліві скоротили цей розрив з моменту повернення Трампа на посаду президента.
Водночас дедалі частіше сприймається зв'язок між риторикою та насильством. Після стрілянини в Габріель Гіффордс у 2011 році, опитування NBC News неодноразово запитували людей, чи були основні приклади політичного насильства спричинені радше «невдоволеною людиною» чи «екстремальною політичною риторикою». Відсоток тих, хто більше звинувачував політичну риторику, зріс з 24% у 2011 році до 41% у 2017 році (після стрілянини в бейсбольному матчі Конгресу), до 49% у 2022 році (напад на Пелосі), до 54% у 2024 році (замах на Трампа) та до 61% минулого року (вбивство Кірка).
Примітно, що більшість опитаних з обох сторін погодилися, що риторика більше винна у вбивстві Кірка — 54% демократів і 73% республіканців. Але цілком можливо, що обидві сторони пов'язують це з риторикою іншої сторони, а не зі своєю власною.
Як писало видання The Guardian, протягом всього минулого року Трамп демонстрував непередбачувану та дивну поведінку. І це викликало питання щодо його розумових здібностей.