Поправки до Конституції Казахстану, які покликані зкріпити перехід від суперпрезидентської форми правління до президентської республіки із сильним парламентом, на референдумі у країні 5 червня підтримали, за попередніми даними, 77,18% казахів, повідомив голова Центрвиборчкому республіки Нурлан Абдиров.
«За позитивне вирішення питання, винесеного на референдум, проголосували 77,18% виборців, за негативне рішення – 18,66%», – сказав Абдиров на брифінгу ЦВК у понеділок.
У неділю в Казахстані відбувся республіканський референдум щодо поправок до Конституції. Громадянам пропонувалося відповісти на єдине питання: "Чи схвалюєте Ви зміни та доповнення до Конституції, викладені у проєкті Закону "Про внесення змін та доповнень до Конституції, опублікованому в засобах масової інформації 6 травня 2022 року".
Поправки мають на меті закріпити остаточний перехід від суперпрезидентської форми правління до президентської республіки із сильним парламентом. В оновленій Конституції планується затвердити рівновіддалений статус президента від усіх політичних партій та рухів, запровадити заборону для найближчих родичів глави держави обіймати керівні посади у квазідержавному секторі.
Також у поправках виключено положення про право першого президента Казахстану обиратися на посаду глави держави понад два рази поспіль, прибрано пункт про те, що статус та повноваження першого президента визначаються Конституцією та конституційним законом.
Виключено також згадку про Назарбаєва як засновника незалежного Казахстану, першого президента Республіки Казахстан - Єлбаси (лідер нації) та про незмінність його статусу.
Важливий блок поправок стосується правозахисної сфери: в країні затверджується створення Конституційного суду, закріплення статусу уповноваженого з прав людини на конституційному рівні, а також повна заборона страти.
Пропонується також закріпити у Конституції, що земля, її надра, рослинний і тваринний світ належать народу, а від імені народу право власності здійснює держава.
За попередніми даними ЦВК, явка на референдумі становила 68,06% із близько 11,7 млн повнолітніх громадян Казахстану.
Нагадаємо, взимку Казахстан сколихнула хвиля протестів. Люди вийшли з вимогою знизити ціни на газ, що виросли майже вдвічі, однак згодом вимоги протестуючих розширилися до політичних: боротьба з корупцією, підвищення рівня життя, усунення з влади клану Назарбаєва, повне перезавантаження влади.
Токаєв дорого заплатив за відновлення контролю над країною. Звісно, він зміцнив свою особисту владу, придушивши протести і знявши з посад ряд політиків, які входили до оточення першого президента Нурсултана Назарбаєва. Однак, закликавши на допомогу «миротворців ОДКБ» і продемонструвавши свою залежність від іноземної підтримки, Токаєв посилив вплив Росії в Казахстані. Про наслідки січневих протестів читайте у статті Володимира Кравченка «Путін узяв під контроль нову країну: ціна може бути високою».
Про те, як Назарбаєв пішов з посади президента Казахстану, але залишив у своїх руках широкі повноваження читайте у статті Володимира Кравченка «Умовно-дострокове припинення» для ZN.UA.