Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич визнаний винним у злочинах проти людяності і засуджений до чотирьох десятиліть тюремного ув'язнення. Відповідне рішення 24 березня виніс міжнародний трибунал з колишньої Югославії.
За повыдомленням Reuters, згідно з обвинувальним вироком, зачитаному Караджичу суддею О-Гон Квоном, він визнаний винним за десятьма пунктами звинувачення. До призначених 40 років тюремного ув'язнення зарахується час, вже проведений ним у неволі.
За день до оголошення вироку сам Караджич заявив, що винним у висунутих йому злочинах себе не вважає. При цьому він не став заперечувати, що в ході громадянської війни в Боснії і Герцеговині мали місце страшні злочини, проте свою особисту причетність до них він не визнав. Коментуючи масове вбивство людей у Сребрениці, він заявив, що звірства були вчинені військовими, які не поставили про них до відома своє командування.
Суд не визнав Караджича винним у геноциді, але засудив його за викрадення людей, політичних вбивствах, нападах на цивільних осіб та тероризмі. Крім цього, була доведена його причетність до шатнажу для досягнення особистих цілей.
69-річний Каараджич і колишній командувач армією боснійських сербів Ратко Младич, справа якого окремо розглядається гаазьким трибуналом з колишньої Югославії, звинувачуються в тому, що під їх керівництвом були проведені етнічні чистки під час Боснійської війни 1992-1995 років. Вони не визнають свою провину і заявляють, що їхні дії були спрямовані на захист сербського населення Боснії. Радован Караджич був затриманий в Сербії в 2008 році після того, як 13 років переховувався від правосуддя.
У 2013 році міжнародний трибунал з колишньої Югославії виправдав екс-главу генштабу югославської армії Момчило Перішича, засудженого на 27 років в'язниці за військові злочини в 1993-1995 роках. Гаазький трибунал постановив, що Перішич не скоював злочинів, у яких його обвинувачували. Зокрема, з'ясувалося, що він не мав повноважень віддавати накази військам, які брали участь в обстрілі Загреба, і не був причетний до облоги Сараєво в 1992-95 роках і до різанини в Сребрениці в 1995 році.