UA / RU
Підтримати ZN.ua

Рада Європи закликала розслідувати арешти журналістів у Білорусі

У Білорусі затримали сімох журналістів за підозрою в несанкціонованому доступі до комп'ютерної інформації.

У Раді Європи висловили стурбованість арештами журналістів у Білорусі і закликали до швидкого і прозорого розслідування. Про це йдеться в заяві представника Генерального секретаря Ради Європи Даніеля Хельтгена.

"Ми були поінформовані про обшуки та арешти в найвідоміших білоруських ЗМІ. Ця інформація викликає серйозну стурбованість Ради Європи. Більше того, особи, яких це стосується, наші давні партнери, відомі як професіонали високого рівня", - зазначив він.

У заяві наголошується на необхідності дотримання законодавства та проведенні прозорого розслідування.

"Законодавство має бути дотримано, але проведення розслідування необов'язково передбачає арешти, які повинні використовуватися в якості крайньої міри. Тому ми закликаємо слідчі органи Білорусі забезпечити швидке та прозоре розслідування", - зазначено в заяві.

"Ми також закликаємо до звільнення всіх заарештованих журналістів. Свобода засобів масової інформації є одним з найважливіших прав людини в демократичному суспільстві. Її слід поважати скрізь у Європі", - зазначив Гольтген.

Як повідомлялося раніше, вранці 7 серпня в Білорусі затримали журналістів у справі про незаконний доступ до новин держагентства БелТА. Правоохоронці підозрюють у цьому посадових осіб "БелаПАН", "ТутБай Медіа" та видавничого дому "Білоруська наука".

Затримали принаймні 5 журналісток цих видань: Тетяну Коровенкову з БЕЛАПАН, Марину Золотову, Анну Колтигіну, Уляну Бобоед і Галину Власик з Tut.by. Пізніше стали відомі імена ще двох затриманих - Дмитро Бобрик та Анна Єрмаченок з сайту Tut.by.

Слідчий комітет відкрив кримінальну справу за несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації. За ч. 2 ст. 349 це карається штрафом або позбавленням права займати визначені посади або займатися певною діяльністю, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк. На даний момент відомо, що протягом 2017-2018 років було скоєно понад 15 тис. несанкціонованих підключень. У результаті підприємству було завдано значних збитків у вигляді підриву ділової репутації та заволодінні захищеною інформацією.