Ще до кризи в Україні через Росію була "важким" членом Ради Європи, вважає оглядач Die Zeit Сьюзан Штюарт.
"Її представники використовували Асамблею як сцену для демонстрації своїх власних проблем. Замість того, щоб виступати за покращення демократії та прав людини в Росії, вони боролися за пом'якшення формулювань, які були потрібні РФ", - йдеться в статті.
Видання підкреслює, що все російське законодавство так і не піддалося системним змінам, які проходили держави-члени РЄ. Замість того, РФ готова була заплатити компенсацію, необхідну ЄСПЛ в тих чи інших випадках.
У грудні 2015 року в РФ був прийнятий закон, що дозволяє Конституційному суду Росії ігнорувати постанов ЄСПЛ та інших міжнародних судів, якщо вони суперечать Конституції РФ. Як і виконавча влада, судова система в Росії в значній мірі контролюється, підкреслює автор статті.
Як зазначає оглядач німецького видання, у випадку з анексією українського Криму Росія чітко показала, що вона не бажає дотримуватися відповідні стандарти в галузі прав людини. Неодноразово на півострові виявлялися загрози і арешти журналістів і кримськотатарських активістів. "Деякі люди зникли, а деякі бігли на материкову Україну, щоб уникнути переслідувань. Людям, які відмовляються прийняти російське громадянство, отримати роботу складно", - йдеться в статті. Автор також нагадує про заборону в Криму Меджлісу і прилучення його до екстремістських організацій.
СЕ вдалося наприкінці січня направити делегацію в Криму, вона опублікувала в квітні звіт про результати цього візиту разом з рекомендаціями, в яких говорилося і про попередження у зв'язку з переслідуваннями і репресіями кримських татар. "Очевидно, що російська влада не прийняла цю рекомендацію близько до серця", - каже оглядач.
"Раді Європи вдавалося лише зрідка протягом багатьох років якось покращувати ситуацію з правами людини в Росії. Але ситуація в Криму показує, що керівництво РФ прийняло свідоме рішення не дотримуватися основоположних прав людини, таких як право на життя, право на свободу та особисту недоторканність та право на вираження", - підкреслює автор статті.
На думку оглядача видання, таке поєднання факторів унеможливлює далі продовжувати виправдовувати російське членство в РЄ. Автор визнає, що Європа, виключивши РФ з РЄ, втратить навіть те мінімальний вплив на цю країну, не виключені і якісь фінансові та символічні втрати у зв'язку з таким рішенням. Але ці жертви мізерно малі з перевагами винятку, навіть в умовах і без того непростих відносин між Росією і Заходом, впевнена оглядач. Адже буде налагоджений консенсус у розумінні європейських принципів, не будуть спостерігатися невиконання рішень ЄСПЛ, що викликає більшу довіру до організації загалом. "Комітет міністрів повинен ініціювати це виняток і, таким чином, стати прикладом для інших європейських країн, які готові відстоювати принципи, які висміює Росія", - резюмує автор.
12 травня Європарламент проголосував у Страсбурзі в рамках дебатів про стан демократії і прав людини в світі за резолюцію про становище кримських татар в Криму. Європарламент вимагає негайної відміни рішення про заборону Меджлісу, а також документів передбачена ймовірність розширення санкцій проти Росії за порушення прав кримських татар.
Нагадаємо, 13 квітня так званий "прокурор" Криму Наталія Поклонська винесла припис про призупинення діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Це рішення практично повністю заблокувала роботу представницького органу кримських татар. Кількома днями пізніше, 18 квітня, Мін'юст РФ також оголосив Меджліс "екстремістською організацією".
У зв'язку з цією ситуацією, Верховна Рада звернулася до ООН і міжнародним організаціям, щоб дати дій російських властей відповідну оцінку. Спікер Ради Андрій Парубій назвав факт заборони "проявом російського фашизму".