Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш наголосив на важливості реформування Ради Безпеки. Про це повідомляє Укрінформ.
Гутерреш закликав розглянути "глибокі реформи, спрямовані на те, щоб зробити глобальні інститути більш легітимними, справедливими й ефективними, заснованими на цінностях Статуту ООН".
"Я скликав цей саміт, тому що наш світ збивається зі шляху – і нам потрібні жорсткі рішення, щоб повернутися на правильний шлях. Конфлікти вирують і множаться – від Близького Сходу до України і Судану, і кінця їм не видно", – додав він.
Чиновник переконаний, що системі колективної безпеки загрожують геополітичні розбіжності, ядерне протистояння, розробка нових озброєнь і розгортання театрів воєнних дій.
Він також вкотре закликав до відмови від викопного палива задля зменшення шкідливих викидів у атмосферу.
"Нові технології, зокрема штучний інтелект, розробляються в моральному і правовому вакуумі, без будь-якого управління чи обмежень", – сказав генсек ООН.
За його словами, нинішні багатосторонні інструменти й інститути не здатні ефективно реагувати на сьогоднішні політичні, економічні, екологічні та технологічні виклики, оскільки "відображають минулу епоху".
"Рада Безпеки ООН застаріла, і її авторитет підірвано. Якщо її склад і методи роботи не будуть реформовані, вона в кінцевому підсумку втратить будь-який авторитет", – наголосив Гутерреш.
За його словами, документи, винесені на розгляд саміту – Пакт про майбутнє, Глобальний цифровий договір та Декларація про майбутні покоління, – "відкривають шлях до нових перспектив і можливостей".
"Реформи системи миру і безпеки мають передбачати розширення складу Радбезу, вдосконалення миротворчих операцій, узгоджену багатосторонню підтримку ядерного роззброєння, запобігання гонки озброєнь у космічному просторі тощо", – додав він.
Раніше повідомлялося, що генеральна Асамблея ООН прийняла розроблену палестинцями резолюцію, яка вимагає від Ізраїлю упродовж 12 місяців припинити незаконну присутність на окупованій палестинській території. За резолюцію проголосували 124 країни, 43 країни, включно з Україною, утрималися, а Ізраїль, США та 12 інших проголосували проти.