Після двох тяжких років економіка 3 нарешті зафіксує невелике зростання за підсумками 2017 року. Москва змогла стабілізувати ситуацію, відповівши на подвійний удар, який завдали обвал цін на нафту і західні санкції.
Російський Центробанк зміг опустити інфляцію нижче 4% після того, як вона підскочила вище 16% у 2015-му. Дефіцит бюджету лишається на помірному рівні. А економічне зростання за допомогою доходів від продажу нафти зникло ще до останніх криз. В 2013-му році барель коштував 100 доларів, але ВВП Росії зростало лише на 1,3%. Цього року воно теж не перевищить 2%.
Втім, Світовий банк попереджає, що без реформ показник не підніметься вище 1,8% впродовж найближчих років.
Про це пише The Economist, додаючи, що економічні проблеми кидають великий виклик Кремлю, який готується до вже четвертого президентського терміну Володимира Путіна. Експерт з макроекономіки Кріс Віфер переконаний, що дуже скоро таке слабке зростання почне відчуатися як стагнація.
"Адміністрація добре розуміє і боїться цього", - сказав він.
Видання нагадує, як в перші два президентські терміни Путіна російська економіка зростала на 7% завдяки нафті. Це дозволило підвищувати зарплати, що заклало основу його популярності. Але відколи Путін повернувся в президентське крісло в 2012 році, його агресивна зовнішна політика в очах росіян замінила економічний прогрес в ролі його головного досягнення. Не випадково чергові президентські вибори в Росії пройдуть 18 березня, на річницю окупації українського Криму. Хоча в перемозі Путіна ніхто не сумнівається, він не може більше перекривати анексією української території внутрішні проблеми.
"У нас дуже терпляче населення, але воно не буде терпіти вічно", - сказав виданню неназваний російський чиновник.
Багато залежить від того, що Путін зробить після виборів.
"Кожного разу, коли Путін починає новий термін, він дає старт новому пакету реформ", - сказав експерт EY Олександр Івлєв.
Головний економіст "Альфа-Банку" Наталія Орлова сказала The Economist, що російські політики погоджуються з необхідністю проведення змін, але серед них є "стратеги і тактики".
"Є ті, хто каже, що ми почнемо рухатися вперед лише після структурних реформ, а ті, хто знає, що структурні реформи в цій системі маловірогідні, радять ставити маленькі цілі і робити невеликі кроки вперед", - сказала вона.
Перший підхід підтримує екс-міністр фінансів Олексій Кудрін, який зараз очолює Центр стратегічних досліджень РФ. Другий табір зосереджений навколо міністерства економічного розвитку і його 35-річного голови Максима Орєшкіна. Попри те, що обидві групи тісно співпрацюють, їхні пріоритети дуже різні. Стратеги добиваються глибоких інституційних змін, які життєво важливі для пожвавлення економіки. Вони говорять про припинення переслідування з боку правоохоронних органів, підвищення пенсійного віку і скорочення державної частки в економіці.
"Головні проблеми всередині Росії. Ці проблеми структурні і інституційні", - сказав Кудрін.
Тактики ж пропонують добиватися змін у тому, як інститути працюють без радикальних змін, які б покращили якість їх співробітників, підвищили б ефективність. Вони не хочуть встановлювати передбачувані правила для бізнесу і шукати кращі шляхи для залучення прямих інвестицій.
"Великого плану не буде, тому що такі підходи сьогодні не працюють", - сказав Орєшкін.
Російський уряд сподівається, що поступові зміни створять умови для диверсифікованого розвитку. Нові правила оподаткування, які імітують норвезькі, покликані ізолювати економіку від нестійкості нафтових цін. Коли барель буде коштувати більше 40 доларів, додаткові доходи будуть використовуватися для відновлення резервних фондів, які спорожніли за останні роки.
Але цього не вистачить для того, щоб почати нове стрімке зростання. Навіть невеликі досягнення важко закріпити: після покращення показників у другому кварталі російське зростання знову сповільнилося в третьому. Також питання про те, як США будуть виконувати свої нові санкції проти Росії, теж змушує інвесторів сумніватися. Внутрішні ж інвестиції лишаються жорстко залежними від держави. За словами Орлової, 90% інвестицій за 2017 рік припадають на три державні інфраструктурні проекти: на будівництво ГТС з Сибіру в Китай, на ремонти в Москві і побудову горезвісного мосту в окупований Крим. Путіну потрібні нові методи пришвидшення економіки. Але їх все важке знайти.
Раніше видання Bloomberg писало, що економіка Росії прямує до затяжної стагнації. Сповільнення минулого кварталу зрівняло економіку з її реальним потенціалом. І не має можливостей для стимуляції зростання. Невелике пришвидшення можливе за умови, що ціни на нафту будуть лишатися більш привабливими, але навіть цього буде не достатньо для зміни ситуації.
Раніше Reuters з посиланням на звіт Bank of America Merrill Lynch писало, що нові санкції США можуть обвалити рубльнаступного року. Аналітики вважають, що наступного року може початися стрімке падіння рубля, як це було в 2014 році, коли російському Центробанку довелося витратити мільярди доларів на підтримку національної валюти, підняти базові процентні ставки, а потім відпустити рубль у вільне плавання.