Відразу кілька недавніх виступів президента РФ Володимира Путіна з питань, пов'язаних з історією Другої світової війни та оцінками ролі різних історичних особистостей, і в першу чергу радянського диктатора Йосипа Сталіна, лише на перший погляд не мають нічого спільного з його виступом у Федеральних зборах. Директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський у своїй статті для DT.UA пише, що насправді, все це - ланки одного ланцюга.
Дипломат наголошує, що Путін приступив до вирішення одразу кількох стратегічних завдань.
По-перше, він створює видимість реформ під виглядом змін до Конституції РФ та заходів зі збільшення народжуваності, щоб випустити пару в частини незадоволених співвітчизників та тих, котрі вагаються.
По-друге, створює ще одну можливість зберегти владу після 2024 року, якщо злитися з Білоруссю в єдиній державі не вийде.
По-третє, консервує на невизначений історичний період путінізм - систему влади, побудовану на кланово-олігархічній моделі, міцно прошитій силовиками.
Нарешті, не маючи позитивної національної ідеї, він просто мусить навічно закріпити "побєдобєсіє", що триває вже два десятки років і покликане "заморозити" увагу суспільства на минулих досягненнях та дати кожному росіянинові недорогу можливість пишатися не своїми перемогами.
Детальніше про конституційні зміни в РФ читайте в статті Сергія Корсунського "Муміфікація Росії" для видання "Дзеркало тижня. Україна".