Чи стало розширення НАТО приводом для вторгнення Росії в Україну? Це вже давно є офіційним наративом Кремля, і Москва зображує це рішення як пряму відповідь на десятиліття розширення НАТО в Центральній і Східній Європі. Після вторгнення багато хто за межами Росії також вказував пальцем на НАТО, а кандидат у президенти США Дональд Трамп і лідер британської партії Reform UK Найджел Фарадж нещодавно стали останніми високопоставленими особами, які повторили ці твердження.
Легко зрозуміти, чому значна кількість західних політиків, науковців і коментаторів вважають російський наратив про НАТО таким переконливим. Зрештою, зростання НАТО після розпаду Радянського Союзу є історичним фактом, оскільки практично всі нові члени Альянсу походять з імперії Кремля часів холодної війни. І хоча на перший погляд це, безумовно, підтверджує російські твердження про зазіхання Заходу, спроби Москви покласти відповідальність за вторгнення на НАТО не витримують серйозної критики, вважає Пітер Дікінсон, редактор служби новин Atlantic Council’s Ukraine та видавець журналу Business Ukraine.
Головним аргументом Владіміра Путіна завжди було те, що розширення НАТО становить серйозну загрозу безпеці Російської Федерації. Однак його власні дії переконливо демонструють, що він сам у це не вірить.
"Очевидна байдужість російського правителя до членства Фінляндії та Швеції в НАТО робить насмішкою його заяви про те, що він відчуває екзистенційну загрозу через набагато слабші зв'язки України з Альянсом. Якби Путін справді відчував, що НАТО становить якусь небезпеку для Росії, він би рішуче протестував проти рішення Фінляндії вступити до Альянсу і вжив би заходів для посилення російської військової присутності вздовж нового кордону країни з НАТО. Натомість він вчинив з точністю до навпаки", — зазначає Дікінсон.
Аргумент про те, що НАТО змусило Росію вторгнутися в Україну, також сильно перебільшує перспективи членства України. У будь-кого, хто слухає Путіна, може скластися враження, що Україна стоїть на порозі вступу до Альянсу — але це далеко від істини.
"Звичайно, російське обурення зростанням НАТО після 1991 року не є повністю вигаданим, але це невдоволення має мало спільного зі справжніми побоюваннями щодо безпеки. Натомість Кремль відчуває невдоволення через різку втрату впливу в сусідніх країнах, які тепер більше не є вразливими до традиційних методів примусу, що їх застосовує Москва. Хоча НАТО не становить реальної загрози російській національній безпеці, вона створює суттєві перешкоди для російського імперіалізму", — додає редактор.
Путін не був спровокований на вторгнення розширенням НАТО, яке, на його думку, не становить жодної видимої загрози національній безпеці Росії. Його спровокувало неухильне зміцнення української державності до 2022 року і перспектива стати першим російським правителем, який втратить контроль над Україною за останні 300 років.
Нагадаємо, що у Британії популісти "вишикувалися в чергу", щоб засудити слова популіста Фараджа про те, що НАТО спровокувало Путіна на вторгнення в Україну. Зокрема прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак звинуватив Фараджа в тому, що він грає "на руку Путіну".