Три факти чітко виділяються на тлі відсутності достовірної інформації про виконавців терористичної атаки на Росію в п'ятницю 22 березня, і всі три проливають світло на небезпеки, притаманні новому багатополярному світу, в якому ми зараз живемо. Видання Bloomberg спробувало роз'яснити їх.
Перший полягає в тому, що перед нападом Владімір Путін відкинув попередження США про його наближення, як публічно, так і в розмові зі своїми вищими офіцерами безпеки. Він назвав інформацію американської розвідки про те, що ісламісти планують напад на великий російський об'єкт, шантажем, спрямованим на дестабілізацію його країни.
"Проте довіра між Москвою і Вашингтоном настільки зруйнована після вторгнення Путіна в Україну у 2022 році, якщо не з моменту анексії Криму у 2014 році, що він став жертвою параної. Якби він був здатний мислити раціонально, російський президент знав би, що це гра, в яку США не гратимуть, тому що вони можуть лише програти", — пише видання.
Другий момент прояснюється тим, що в той час, як Путіну дивовижним чином вдалося переконати більшу частину Глобального Півдня, що його вторгнення в колишні імперські володіння якимось чином робить його жертвою західного колоніалізму, ісламісти не мають жодного з цих переконань. Їм начхати на Україну, але вони також не роблять різниці між російським і західним колоніалізмом.
Що стосується Ісламської держави або Аль-Каїди, то військові інтервенції Путіна в Сирії та Чечні нічим не відрізняються від американських втручань в Іраку чи Лівії. Наявність великої російської військової бази в переважно сунітському Таджикистані — колишній радянській країні, звідки, можливо, походять заарештовані підозрювані — також не є менш образливою для ісламістських ідей, ніж присутність американських військових баз у Перській затоці. Росія для них — частина християнського Заходу. Їй не місце на території їхнього уявного ісламського халіфату.
Нарешті, Путін може впевнено натякнути на відповідальність України, тим самим виправдовуючи власну втрату пильності, адже незалежно від того, які б докази не з'явилися, він знає, що зможе продати вдома будь-яку історію, яка йому сподобається, — такою є тотальність його контролю над засобами масової інформації та викорінення організованої опозиції. Путін неодноразово демонстрував цю здатність протягом своєї війни в Україні, і це викликає глибоке занепокоєння.
Зараз він може генерувати внутрішню народну підтримку практично для будь-якого рішення або агресії. Гірше того, поширення того, що можна назвати популістськими "авторитарними режимами", робить це реальністю для все більшої кількості лідерів.
Ісламська держава взяла на себе відповідальність за звірство в московському концертному залі "Крокус Сіті Холл", і це, швидше за все, правда. США також вважають, що відповідальною за напад є "Ісламська держава — Хорасан", провінція неіснуючого халіфату "Ісламської держави", яка включає більшу частину Афганістану, північна частина якого є етнічними таджиками, а також Пакистан і Центральну Азію, в тому числі Таджикистан.