Це був той 3, яким ми звикли його бачити: непередбачуваний, цинічний і здібний у викривленні реальних подій за допомогою пропаганди.
Про це сьогодні пише The Economist, нагадуючи, як президент США Барак Обама 29 грудня вислав зі свої країни 35 російських дипломатів, які займалися шпигунством, наказав закрити два дипломатичні канали з Москвою і запровадив нові санкції проти російських спецслужб і низки людей. Обама хотів відплатити Росії за її втручання в американські вибори, зокрема за хакерські атаки на мережу Демократичної партії і публікацію таємного листування. Білий дім чекав, що Росія вижене таку ж кількість американських дипломатів. Але Путін вирішив відповісти асиметрично, висміюючи американські дії і Обаму "як нікчемного лузера".
Видання пише, що відповідь Путіна була дуже чітко зрежисована. Спочатку з'явився голова МЗС Сергій Лавров, який обіцяв вислати 31 американського дипломата з посольства і ще чотирьох з консульства в Росії. Також він погрожував закрити школу для дітей американських дипломатів. А потів перед публікою з'явився сам Путін, який публічно відмовився від всіх пропозицій Лаврова. Він насварив Америку за "недружній" і "провокативний" вчинок, а потім заявив, що не буде опускатися "до безвідповідальної кухонної дипломатії" і постарається покращити відносини з наступним президентом США Дональдом Трампом. Більше того, він не покарав дітей американських дипломатів, а запросив їх на святкування Різдва і Нового року в Кремлі.
Російська державна пропаганда, яка роками генерувала антиамериканську риторику, дуже швидко підхопила нову вигадку. "Провокація провалилася", - оголосив ведучий "Первого" каналу, додавши, що Обама сам посадив себе "в калюжу", в той час як Путін проявив "майстерність світового рівня". А потім ще й Трамп похвалив "розумного" російського президента. Цей його коментар підживив загадковість його симпатії до Путіна, а також тривогу через здатність Росії підірвати американську демократію.
В цей же час, панічний підхід деяких американських ЗМІ спантеличив прозахідних лібералів у Росії. В їхніх очах американська преса здавалася зеркатом російської власної істерії через нібито роль США у появі всіх проблем на світі.
"В очах Заходу Росія, здається, джерело всіх неприємних соціальних змін", - писав Максим Трудолюбов в газеті "Ведомости".
"Захід тепер пов'язує всі свої проббеми з "Росією", так як і Росія пов'язує свої біди із "Заходом", - додав він.
Американське ставлення до Росії як до пугала наповнює прихильників Путіна гордістю. Вони вбчають у цьому знак відновлення величі своєї країни. Кремль в короткостроковій перспективі виграє від цього. Путін знайшов у страху перед могутньою і ворожою Америкою опору для свого режиму. Але не зрозуміло, як він збирається це використати в довгострокових планах. Парадоксально і те, що заперечення здатності Росії вплинути на ситуацію в США з боку Трампа більш шкодить кремлівському наративу, ніж страх перед російським втручанням.
Раніше видання Wall Street Journal писало, що Обама міг би покарати Путіна викриттям даних про його таємне багатство. Це спричинить внутрішній конфлікт в Кремлі. Звісно, краще, якщо ці публікації доказів не будуть мати вигляду офіційної антиросійської кампанії США.
29 грудня, президент США Барак Обама підписав указ про введення санкцій проти Росії за хакерські атаки і втручання у виборчий процес. До санкційного списку Мінфіну США включили шість фізичних осіб і п'ять організацій, включаючи Федеральну службу безпеки РФ і Головне розвідувальне управління Генштабу Міноборони Росії.