Вісім років тому, уряд Грузії "почав війну проти Росії", хоча жоден грузинський солдат ніколи не залишав територію своєї країни.
Два з половиною тому український народ аналогічно "проголосив війну Росії", поваливши режим автократичного і корумпованого правителя.
"Ви, напевне, здивуєтеся, як це всі сусіди Росії починають війни, навіть не відправляючи через кордон війська. Напевне, вони дуже могутні! Але все це не має жодного сенсу, якщо, звісно, ви не підпишетеся під так званою доктриною Путіна", - пише у своїй статті оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор.
Автор додає, що згідно з "доктриною" російського президена, всі сусіди Росії, які колись були республіками СРСР, насправді не незалежні країни. Їхній суверенітет умовний, а де-факто вони російські колонії.
"Росія таким чином має право втручатися у їхні справи, а будь-який опір - це вже оголошення війни. Російські маріонетки можуть безупину обстрілювати грузинські села в Південній Осетії, як вони це робили влітку 2008 року. Але Грузії не можна намагатися їх зупинити. Тому що це акт війни. І згідно з цією ж креативною логікою, російське вторгнення в Грузію було актом самозахисту", - йдеться в статті.
Він додає, що так само у Кремлі переконані, що Росія мала право обирати вигідного для себе президента України диктувати йому закордонну політику. А якщо український народ іншої думки, тоді це теж "проголошення війни".
"Згідно з доктриною Путіна, Росія може вторгатися на територію сусідів, анексовувати їхню територію, викрадати їхніх громадян. Згідно з доктриною Путіна, Росія має право все це робити, тому що вона сильна. Але якщо подумати, то режим, якому потрібно зміцнювати власну безпеку за рахунок створення небезпеки для сусідів, насправді слабкий", - вважає оглядач.
Раніше Вітмор писав, що Путін будує світ "пост-правди", в якому його вигадки матимуть сенс. У такому "пост-фактичному" світі Росії українське народне повстання проти влади перетворилося у "фашистський переворот". А очевидне знищення малайзійського лайнера російськими силами в Донбасі стало "загадкою, розгадку якої ми ніколи не дізнаємося".