Володимир Путін поїхав у Францію для того, щоб особисто познайомитися з її новим президентом. Сам лідер Росії хотів би знайти друга і прихильника на Заході. Когось такого на зразок "друга Жака" (Ширака) чи "друга Герхарда" (Шрьодера), а межею його марень став би черговий "друг Сільвіо" (Берлусконі). Він розраховував, що після виборів у США у нього з'явиться "друзяка Дональд", але для Трампа Москва виявилася надто токсичною. Тому нічого не вийшло.
Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише оглядач Вацлав Радзівінович, додаючи, що провал у США став гірким розчаруванням для Москви. Там чекали, що після Brexit і перемоги лояльного Трампа хвиля популізму затопить Європу. До влади у Франції прийде лідер "правих" радикалів Марін Ле Пен.
Але сталося не так, як хотілося Росії. Ле Пен програла на виборах. А партія Ангели Меркель користується популярністю перед виборами до Бундестегу. Все це вказує на те, що Європа не буде розпадатися і лишиться сильним конкурентом, з яким Москві доведеться рахуватися.
Прагматичний господар Кремля намагається пристосуватися до нової ситуації і порозумітися з тими, хто буде керувати Європою не так в'яло і роздроблено, як хотілося б російській стороні. На початку травня він намагався схилити на свій бік Меркель, яка тепер відчуває до нього неприховану антипатію. Тоді Путін зазнав невдачі. Тепер він спробував сили з Макроном, проти якого спонсорував кампанію Ле Пен.
Задум Путіна простий. Він хотів переконати нового президента Франції, що настав час "прагматизму" в такому значенні, як його розуміє Москва. А це значить, що Заходу треба визнати Крим російським, Україну теж російською "сферою впливу", та й санкції час скасувати. Щодо останнього пункту, то вони виявилися досить болючими, хоча російська пропаганда про це не скаже. Офіційні російські статистичні дані говорять, що вже четвертий рік поспіль реальна зарплата в Росії скорочується. У квітні виявилося, що вона на 7,6% нижча, ніж того ж місяця у 2016 році.
Макрон, однак, не має наміру відходити від спільного з Меркель фронту. Вчора він прямо сказав, що якщо Москва не буде нічого робити для відновлення миру в Україні, санкції будуть посилені. Париж не лише хоче повернутися до "Нормандського формату", а й вважає, що активну роль повинна відігравати в ньому ОБСЄ. А це теж не в інтересах Москви. Захід вважає, що на захоплених російськими силами територіях повинні базуватися озброєні миротворці ОБСЄ, щоб забезпечити стабільний мир. Кремль на це не погоджується. Так само він не хоче повертати Україні контроль над її східним кордоном.
На скасування санкцій Путін тим більше не може розраховувати. Арсенал важелів впливу на західних політиків у нього не великий. Вчора російська преса писала, що російсько-французька торгівля через санкції скоротилася з 22 мільярдів до 13 мільярдів доларів. І французький бізнес страждає. Але Москва також не може обіцяти і те, що добрі часи повернуться. Адже купівельна спроможність росіян пострійно падає. До того ж Кремль пообіцяв своєму агробізнесу, що ще рік не буде впускати в Росію західних конкурентів.
Однак, Путін вчора показав, що може "зробити добру міну при поганій грі". Під час прес-конференції Макрон відкрито назвав російські ЗМІ, зокрема телеканал RT і інформагенцію Sputnik "розповсюджувачами пропаганди" і "брехні". На таку атаку проти російських журналістів темпераментний Путін зазвичай відреагував би гостро. Але вчора він промовчав і спокійно проковтнув ту жабу, яку припідніс йому Макрон. На думку оглядача, він показав, що буде прагматичним і продовжить пошуки слабкого місця на Заході.
Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон прийняв президента Росії Володимира Путіна 29 травня у Версальському палаці. Переговори президентів тривали три години.
Як повідомлялося, лідери Франції і Росії збиралися обговорити роботу "нормандського формату", Мінські домовленості, ситуацію в Сирії, Лівії та КНДР.