Енергетична війна глави Кремля Владіміра Путіна розгортається так само, як і його «спеціальна військова операція». Тобто, не дуже вдало. Після того, як російський президент посіяв страх і хаос, поставивши під загрозу постачання газу країнам, що підтримують Україну, російський президент опинився в скрутному становищі, пише Financial Times.
За останній місяць ціни на газ різко впали. Після того, як на початку грудня 2022 року вони становили близько 150 євро за мегават-годину, цього тижня вони впали нижче 60 євро/МВт-год, чому сприяв період м'якої погоди, яка знизила попит на опалення.
Ціни залишаються високими за історичними стандартами. Рахунки домогосподарств також все ще залишаються безсумнівно «болісними», і промисловість зазнала удару. Але ціни на газ повернулися до рівня, який є цілком прийнятним для більшості західноєвропейських економік.
Ціни приблизно вдвічі перевищують рівень, який колись вважався високим за звичної зими, але вже не в 10 разів вищі, як минулого літа, коли Росія повністю перекрила газопровід до Європи.
Широкомасштабного дефіциту, якого колись небезпідставно побоювалися, не сталося. Натомість європейські газові сховища - ключовий показник здатності континенту комфортно пережити цю і наступну зиму - переповнені, як для цієї пори року.
Зазвичай, до цього моменту взимку рівень заповнення сховищ має знизитися до 60 відсотків або навіть менше. Натомість, вони все ще залишаються на рівні майже 80%, а в найбільшій економіці Європи, Німеччині, цей показник наближається до 90%.
Можливо, не обов'язково радіти весняним температурам у багатьох європейських країнах у зимовий період, зважаючи на те, що це свідчить про зміну клімату. Але можна пробачити м’яку посмішку тим, хто достатньо знає російську історію, щоб вважати кумедним той факт, що зима, схоже, перейшла на бік країн, які підтримують Україну.
Все ще існують побоювання відносно того, що буде далі. Тривале похолодання в лютому або березні може призвести до вичерпання європейських сховищ, хоча прогнози погоди поки що виглядають досить сприятливими.
Не виключено, що Росія вирішить скоротити невеликі обсяги трубопровідного газу, який все ще надходить до Європи через Україну і Туреччину. Але більшість галузевих прогнозів свідчать про те, що весняно-літній сезон поповнення газових сховищ розпочнеться з високого рівня, що заспокоює побоювання, що зима 2023/24 років може стати більшим викликом з огляду на значно менші обсяги російського газу порівняно з першою половиною минулого року. Зараз Європа має кращі позиції для того, щоб впоратися з будь-якими подальшими скороченнями поставок енергоносіїв РФ.
Інша загроза полягає в тому, що станеться з попитом у Китаї після того, як він вийде з карантину через COVID-19. Наразі китайські газосховища в основному заповнені після періоду уповільненого зростання попиту. Але пізніше цього року аналітики очікують, що китайський попит на імпортований скраплений природний газ - ті самі морські вантажі, на які Європа значною мірою покладається, щоб замінити російські поставки, зросте.
Можливо, це не буде негайною проблемою, якщо Європа почне поповнювати сховища з високого рівня цієї весни. Але ситуація все одно може бути дещо складнішою, коли почнеться зима 2023/24 років, якщо попит з боку Китаю знову зросте.
Тому було б нерозумно виключати подальшу волатильність цін. Але російська енергетична стратегія, що базується на використанні енергоносіїв як зброї, справді перебуває у скрутному становищі. Минулого року для Москви вищі ціни на газ більш ніж компенсували втрату обсягів продажу. Малоймовірно, що це вдасться повторити. Західні санкції також фактично вдвічі знизили ціну, яку Москва може отримати за свою нафту, що вдарило по бюджету Кремля.
До 2024/25 років на світовий ринок почне надходити більше СПГ, що полегшить ситуацію з пропозицією і зробить екстремальні стрибки цін менш імовірними. Хоча ціни, можливо, не повністю повернуться до середнього рівня останнього десятиліття, експерти більше не прогнозують повернення до цін, які загрожували глибокою і тривалою рецесією в Європі.
Ніщо з цього не свідчить про те, що Європа може дозволити собі втрачати пильність. Аналітики несміливо зазначають, що єдиним невеликим ризиком для газового балансу Європи в найближчі місяці може стати зростання промислового попиту. Зобов'язання щодо розширення використання відновлюваних джерел енергії та інших джерел чистої енергії все ще потребують прискорення, щоб усунути стратегічну слабкість, якою користується Путін.
Уряди таких країн, як Німеччина, продемонстрували, що вони можуть діяти швидко в умовах кризи, створивши плавучі термінали зрідженого природного газу за лічені місяці, щоб відкрити альтернативи російському газу. Таку ж терміновість зараз необхідно застосувати до довгострокових рішень, чи то вітроенергетика, водень або ядерна енергетика, одночасно прискорюючи довгостроковий процес скорочення використання газу в опаленні. Це буде єдиним способом рішуче заявити про перемогу в енергетичній війні.
Європейські країни вже успішно виробили рецепти, як жити без російського газу. Паніка на газовому ринку Європи спала ще на початку осені. Запаси блакитного палива в газосховищах європейських країн перевищують рівень минулого сезону. «Чому провалився газовий шантаж Путіна в Європі», пояснюють у своїй статті Олександр Харченко і Марія Якуб.