Похмура і діловита інавгурація Володимира Путіна минулого тижня супроводжувалася не менш похмурими коментарями про його мертву хватку на горлі країни. Говорили, що він хоч і сфальсифікував вибори, але більшість росіян все одно підтримують його режим. Він знищив всю серйозну опозицію за допомогою заборон, ув'язнень і навіть вбивств. Але Росія все одно не придатна для демократії. Але всі ці твердження жахливо нелогічні. Якщо дійсно 80% населення підтримують президента, чому ж він не дозволяє головним опонентам змагатися з ним на виборах, щоб це довести? Якщо росіяни дійсно задоволені самодержавством, чому ж тоді десятки тисяч людей виходять на вулиці російських міст за два дні до інавгурації під гаслом: "Він нам не цар"?.
Про це на сторінках Washington Post пише оглядач Джексон Діль, нагадуючи про візит російських опозиційних політиків, які чинять хоч і не великий, але опір режиму російського президента і чиї політичні погляди "більш реалістичні".
"Так, ми віримо в рейтинги Путіна. Але все може змінитися дуже швидко, якщо з'явиться реальна опозиція", - сказала колишній член муніципальної влади Наталія Шавшукова, яка зараз тренує регіональних політиків.
На муніципальних виборах у Москві у вересні незалежні кандидати отримали 260 місць з 1500. Хоча на попередніх виборах їм дістилося лише 30 місць. Уряд навіть втатив повний контроль над одним з центральних районів Москви, де розташований Кремль. Оглядач пригадує про те, що чесні вибори у Росії Володимира Путіна не можливі. Однак, як виявилося, це не зовсім так. На регіональному рівні вони все ж відбуваються, тому що режиму бракує ресурсів для придушення незалежних політиків в кожному регіоні чи фальсифікації виборів в кожному місті чи селі. На такому низькому рівні російське політичне життя продовжується. Люди невдоволені звалищами, деструктивними планами забудови чи місцевою корупцією. Тому вони голосують відносно вільно за бажаних кандидатів.
"Ми вже довели, що опозиційні кандидати можуть перемагати на регіональному рівні. Тому що влада не вважає такий рівень небезпечним", - сказав Владислав Наганов, який переміг на виборах у Хімкінському районі Москви.
Втім, коли опозиційні лідери починають мати небезпечний для режиму вигляд, з ними трапляються погані речі. Харизматичний опозиціонер Євгеній Урласов переміг на виборах мера Ярославля в 2012 році. Зараз він відбуває покарання у в'язниці. Його засудили до 12 років ув'язнення. Автор нагадує також про вбивство Бориса Нємцова і постійні переслідування Олексія Навального. Втім, опозиційна активність в регіонах вказує на те, що якщо Володимир Путін прагне створити авторитарну модель 21 століття у Росії, то це йому не дуже вдається. Його режим складається з централізованої, схожої на мафію кліки, яка контролює армію, служби безпеки, державне телебачення і низку великих компаній. Але все ж він контролює не все на відміну від влади в часи СРСР. Коли режим відступить, а він обов'язково відступить під економічним тиском, тоді незалежне громадянське суспільство почне розвиватися. Це відбудудеться зокрема завдяки молоді, яка складає значну частину опозиційних кандидатів на місцевих виборах.
Нагадаємо, що 7 травня Володимир Путін приніс присягу і в черговий раз зайняв посаду президента Російської Федерації. Таким чином він править Росією найдовше з часів Йосипа Сталіна.
18 березня, у четверту річницю підписання в Кремлі так званого "договору" про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя, в Росії пройшли вибори президента. 23 березня Центрвиборчком РФ визнав вибори такими, що відбулися, повідомивши, що чинний президент Путін переміг з результатом 76,69%.