Широкоплечий командир українських десантників Михайло Забродський почав свою військову кар'єру ще в СРСР. Після розпаду комуністичної імперії, він продовжив служити в Збройних силах РФ. Але згодом вирішив повернутися додому в 3.
"З російськими колегами ми лишилися друзями", - сказав Забродський журналістам The Economist, додавши, що він не міг повірити в події минулого року, коли російські солдати прийшли на Схід України вбивати. І він такий не один.
Видання пише, що Україна і Росія мають глибокі історичні зв'язки, нагадуючи, що на купюрах української і російської валюти зображений київський князь Володимир. Сотнями років царська Росія намагалася перетворити Україну на російську територію, називаючи її "Малоросією". В часи СРСР риторика змінилася на "братерську". Коли Секретар ЦК КПРС Микита Хрущов підписав передачу Криму Україні в 1954 році, він таким чином відсвяткував 300-річчя Переяславської ради, на якій нібито козацька Україна об'єдналася з Російською імперією. А в 1982 році в Києві спорудили титанову арку Дружби народів, щоб підкреслити дружні відносини між українцями і росіянами.
Навіть після розпаду СРСР двосторонні відносини залишалися партнерськими і тісними. Але після окупації Криму і війни в Донбасі все це лишилося в минулому. Президент Володимир Путін знищив те "братерство", яке російські і радянські політичні еліти намагалися закріпити десятиліттями.
За 18 місяців війни стався психологічних зсув у ставленні українців до Росії. Ще у вересні 2013 року незадовго до Майдану 88% українців висловлювалися "позитивно" про Росію. Про це свідчать дані Київського інституту соціології.
В травні 2015 року цей показник впав до 30% (а якщо не рахувати мешканців окупованих територій, тоді ця цифра ще менша). Український військовий Забродський підсумував, що "братерству кінець". Після Помаранчевої революції 2004 року Кремль намагався повернути Україну на свою орбіту. Але через 10 років потому сам же поклав край своїм зусиллям. Президент Росії Володимир Путін продовжує заявляти, що "українці і росіяни – один народ", але в Україні так не вважають.
Тут діє бойкот російських товарів. А в музеї Михайла Булгакова – киянина, який писав російською мовою – відвідувачам повідомляють, що прихильникам окупації України вхід заборонений. Неподалік від арки Дружби народів продавці сувенірів раніше продавали різне радянське причандалля. Тепер їхні товари мають антиросійський і патріотичний українських характер.
"Вибір змінився разом зі смаками покупців", - пояснює один з продавців Артем Шумилов, який пропонує купити рулон туалетного паперу з обличчям Путіна.
Чим довше триває війна, тим більше вкорінюється думка, до росіяни – вороги. Український дипломат Олександр Шерба, який відцурався від Майдану і називає себе "євро скептиком і русофілом", вважає, що Росія сьогодні точно не друг України.
"Я був готовий пробачити Росії багато чого. Але тепер абсолютно зрозуміло: вони вороги", - цитує видання слова дипломата.
Навіть ті, хто підтримував окупацію Криму російськими військами, починають змінювати свою точку зору. За останні три місяці частка лояльних до Росії мешканців Сходу і Півдня України зменшилася з 83% до 51%.
Дослідження International Republican Institute свідчать про те, що на територіях, які контролює уряд України, більшість підтримує вступ країни в ЄС. І лише 13% досі хочуть в Євразійський союз Путіна. В цей же час, президент України Петро Порошенко нервує через місцеві вибори, на яких проросійські сили зможуть вибороти собі вплив. Якщо вимоги Майдану щодо реформ і корупції не будуть виконані, українці можуть розчаруватися в нинішній владі і віддати голоси політикам, лояльним до Москви. Однак, пише видання, навіть прихід до влади проросійських партій не поверне Україну в обійми Кремля.
"Нас вдарили ножем в спину. Люди, яких ми думали, що знаємо, зрадили нас. І відновити відносини буде дуже тяжко", - вважає директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.
В цей же час, агресивна поведінка Росії вплинула на її відносини не лише з Україною, а й з іншими країнами. Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Лінкевічс вважає, що відносини Заходу і Росії стали найгіршими з часів Карибської кризи. Латвія разом з іншими країнами Балтії закликає НАТО рішуче відповісти на російські агресивні погрози ядерною зброєю.
В цей же час, Володимир Путін цього тижня пообіцяв посилити ядерний арсенал РФ чотирма десятками міжконтинентальних ракет. А Віце-прем'єр РФ Дмитро Рогозін заявив, що модернізація ядерного потенціалу Росії ніяк не суперечать міжнародним зобов'язанням, які взяла на себе Москва.
У свою чергу, генсек НАТО Йенс Столтенберг назвав цю заяву Путіна про озброєнні російської армії новими міжконтинентальними балістичними ракетами небезпечним брязканням зброєю.