Минулого тижня в Сенаті республіканець Річард Бурр запитав екс-директора ФБР Джеймса Комі, чи є в нього хоч якісь сумніви щодо втручання у вибри в 3 у 2016 році. Комі відповів одним словом: "Жодних".
Безумовно, він хотів сказати американцям, що росіяни "зробили це ціленаправлено, заплутано, вони зробили це за допомогою великих технічних маніпуляцій". І він застеріг: "Вони повернуться, вони йдуть проти Америки".
Про це на сторінках лояльного до Демократичної партії видання New York Times пише професор історії Прінстонського університету і науковий співробітних Інституту Гувера в Стенфордському університеті Стівен Коткін.
Він ставить питання, чи святкують зараз у Кремлі якісь перемоги. І на його думку, не зовсім. Безумовно, президент Володимир Путін отримує задоволення від наступу на американську демократію. Він радий, що не дозволив Гілларі Клінтон очолити США. Але у нього був один першочерговий пріоритет: добитися скасування санкцій Заходу.
Санкції, запроваджені після російської окупації Криму в 2014 році, ефективно заблокували для ключових російських бізнесменів і чиновників доступ до фінансів і важливих технологій. Тепер, навіть коли Клінтон "змогла і своїми силами програти вибори, в яких мала всі шанси перемогти", Путін відчуває удар, коли санкції будуть посилені, завдаючи ще більшого болю його оточенню, державним компаніям і контрольованим кіберзлочинцям.
В той час, як деякі експерти перебільшено ведуть розмови про відродження Росії, реальність каже, що президент Путін насправді не виграє, а навпаки.
"Його безчесне вторгнення в Україну зробило країну такою прозахідною, якою вона ніколи не була з 1991 року. Російська стабільна підтримка сирійського різника Башара Асада принесла Москві не так і багато здобутків. І ціна всього цього зростає", - йдеться в статті.
Автор наводить оцінку, що в 2015 році чверть російського експорту зброї припадав на Венесуелу. І ця угода здебільшого фінансувалася завдяки боргам. Минулого тижня Москва скоротила прогноз щодо державних доходів на мільярд доларів. Тому це погані новини для Путіна, коли американський Сенат не просто не збирається скасувувати санкції проти Росії, а й готується їх посилити. За словами республіканця від Південної Кароліни Ліндсі Грема, остаточно законопроект про санкції, швидше за все, буле затвердженний і в Палаті представників, що дасть змогу подолати вето президента Трампа. Американський тиск на Росію був запроваджений в 2014 році і посилений в 2016-му через розпорядження президента США. Але Грем і його колеги в Конгресі хочуть піти іншим шляхом і закріпити санкції законом.
Сенатори, на думку автора, мають рацію. Росія повинна заплатити високу ціну за кібервійну проти США, а інших суперників Америки треба стримувати. Мета Путіна - виживання його режиму. Російська довгострокова стратегія як така опирається на надію, що Захід ослабне чи розвалиться. І тому ставки можуть бути високими.
Автор нагадує, що в цей же час, коли конгресмени думають посилити фінансовий тиск на Москву, спеціальний прокурор Роберт Мюллер і Комітет Сенату з питань розвідки вивчають російське втручання у американські вибори і наявність зв'язків Трампа з Росією. І американське суспільство обов'язково дізнається правду.
Однак, на думку історика, розслідування можливого зв'язку соратників Трампа з Москвою все ж вторинне. Головна історія - це спроба Росії проникнути у "світ Трампа" задля прямого впливу на політку США. Дії Путіна часто беззмістовні, зважаючи на його авантюри в Україні і Сирії. Але він показав тактичну гнучкість, коли йшлося про таємні операції. Трамп, який роками вів розмови з російськими олігархами, став справжньою знахідкою для Кремля. І Вашингтону варто зосередити увагу на тому, чи відбулося саме проникнення росіян у американську систему.
Однак, автор нагадує про сильні американські демократичні інститути, які не так просто зламати, а також про наявність достойних професіоналів у команді Трампа. Все це не дозволить російській стороні добитися бажаних цілей.
Нагадаємо, що нещодавно Володимир Путін розповів, що Росія не займається хакерськими атаками на державному рівні. І натомість вказав на "хакерів-патріотів", які, за його словами, могли атакувати країни, які "погано говорили про Росію". Зокрема, він мав на увазі США.
У свою чергу, видання La Stampa зауважило, що у Путіна якось забагато "помічників". Спочатку це були "зелені чоловічки", які окупували Крим, потім генерали у відпустці, які, прихопивши танки і важке озброєння, у вільний час воюють проти України. А тепер з'явилися ще й "хакери-патріоти", які втрутилися у вибори в США. При цьому, видання зауважило, що російська держава не рідко веде свою політичну гру через приватних акторів. І сказати важко, де закінчується державний вплив і починається чиясь особиста ініціатива.