В жовтні 1964 року Микита Хрущов повернувся з відпустки і дізнався, що більше не очолює СРСР. А з посади його усунув Леонід Брежнєв, якому він довіряв і вважав своїм протеже. Те ж саме може відбутися і з нинішнім президентом Росії 3.
Про це у своєму звіті під назвою "Чи виживе Путін?" пишуть експерти американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor. Вони описують, як нинішній російський президент побудував свою політичну кар'єру і прийшов до влади.
На думку експертів, саме Путін став наступником Єльцина тому, що під час війни в Косово Кремль проявив нездатність протистояти політично і військового Заходу, який погрожував Сербії війною. Єльцин висловлював протести, але НАТО і США не цікавила точка зору Росії враховуючи її занепалу армію і економіку в 90-х роках.
Зрештою, Кремль добився введення миротворців в Косово і значної участі у місії російської армії. Але слово Росії так і не стало важливим у косовському конфлікті. Путіну після обрання була відведена роль жорсткого правителя, який проведе необхідні зміни в армії. До подій минулого року йому вдавалося виконувати це завдання. Але вторгнення в Україну, на думку експертів, стало грубою помилкою для Путіна.
Після того, як проросійський президент України Віктор Янукович втік з країни через протести на Майдані, а в Києві знову закріпився прозахідний уряд, президент Росії розраховував, що на Сході України почнеться масове повстання. Але цього не сталося. Тому Путін пішов на військову агресію, захопивши Крим і невелику територію в Донбасі, яку він фактично контролює і сьогодні. Але при цьому вплив на Київ він втратив.
Запасним планом Путіна було використати Україну і енергетичний шантаж для того, щоб розділити Європу і США в позиції проти Росії. Але збитий малайзійський "Боїнг 777" зруйнував ці плани. Для європейців і американців стало очевидним, що саме Росія передала проросійським терористам засоби ППО, а також відправила військових, які можуть нею користуватися. Тому розділити Захід не вийшло.
"В цей момент Путін перетворився з ефективного і досвідченого правителя, який проводить жорстку політику, на небезпечно некомпетентного політика, який підтримує безнадійну боротьбу бойовиків, передаючи їм зброю", - йдеться в статті.
Експерти вважають, що в цей же час, доля Путіна вже визначена і на нього, швидше за все, чекає той же сценарій, що і Микиту Хрущова. В 1964 році радянський лідер невдало для себе завершив конфлікт із США, в ході якого він погрожував розміщенням ядерної зброї СРСР на Кубі. Це зменшило його підтримку серед партійних еліт. Занепад радянської економіки теж зіграв не на руку Хрущову. Тож соратники "звільнили" його і призначили головою ЦК КПРС Леоніда Брежнєва.
Програш в міжнародній політиці і економічні невдачі скинули з посади одного з найбільш авторитарних лідерів того часу. Сьогодні ж економічний стан Росії теж в катастрофічному стані. Показники гірші, ніж були в часи Хрущова чи Єльцина і найближчими роками не покращаться. Через війну проти України ріст економіки Росії зупинився і почалася глибока рецесія. Державний борг подвоївся за останні 4 роки, а деякі регіони Росії взагалі на межі банкрутства. В цей же час, деякі видобувні і металургійні компанії в країні вже збанкрутували. Війна в Україні ще більше погіршила економічне становище Росії. Відтік капіталу лише за перші півроку збройного конфлікту склав 76 мільярдів доларів. А прямі інвестиції з-за кордону скоротилися на 50% у 2014 році. І все це відбулося на фоні падіння цін на нафту.
Популярність Путіна стрімко зросла після успішної Олімпіади в Сочі і окупації Криму. І це не дивно, оскільки він збудував свою політичну кар'єру на іміджі жорсткого правителя. Військові успіхи відволікають росіян від серйозних економічних проблем. Але реальність стала великим викликом для Путіна і його режиму.
Експерти зауважують, що міністр оборони Сергій Шойгу чи мер Москви Сергій Собянін не менш популярні серед росіян, ніж чинний президент. Не виключено, що їхній рейтинг зросте найближчим часом. Також переворот в Кремлі можуть влаштувати і голова Генштабу Сергій Іванов і голова Ради безпеки РФ Микола Матрюшев.
"Є й інші претенденти. Зрештою, хто міг подумати, що Михайла Горбачова усунуть від влади? Історія свідчить, що лідери, які будують свою полытику "м'язами" і при цьому роблять грубі економічні помилки, не виживають", - йдеться в статті.
В оточенні Путіна вже зараз є ті, хто вважає, що впорається з роботою президент краще, ніж він. Вони, як і більшість лідерів у Європі, хочуть, щоб нинішній президент Росії пішов у відставку. І це грає на руку заколотникам.
В цей же час, чекати демократичних змін в Росії після повалення режиму Путіна теж не варто. Оскільки за 15 років він вибудував тоталітарну систему влади, якої буде важко позбутися. Крім того, Путін повернув деякі радянські елементи в Кремлі. Приміром, його близьке оточення, яке приймає всі важливі рішення, є аналогом "Політбюро" СРСР. І як і в радянські часи, в цьому "Політбюро" можуть відбуватися інтриги.
Напередодні, видання Washington Post писало, що скандальна "смерть" Путіна нагадує усі плітки про диктаторів. Точно такий же сценарій відбувається щоразу, коли з поля зору зникає якийсь авторитарний правитель: Фідель Кастро, Си Цзиньпін, аятола Алі Хаменеї чи Роберт Мугабе. Путін лише поповнив їхні ряди.