«Жодної мови про втрату суверенітету немає», «ми будуємо наші зв'язки як дві суверенні держави», — до поїздки в Москву запевняв Лукашенко, коментуючи «інтеграційні програми». «Нічого поганого для народів Росії та Білорусі в цих програмах немає й не могло бути. Усе націлене на зростання добробуту», — сказав самопроголошений президент Білорусі після переговорів. Проте оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко підкреслює, що насправді узгоджені документи означають одне - інкорпорацію Білорусі до складу Російської Федерації.
Автор зазначає, що Лукашенко, який опинився під пресингом масових протестів білорусів і санкцій міжнародного співтовариства, утримався при владі завдяки політичній і фінансовій підтримці Росії.
"Платою за це стало посилення залежності режиму від Кремля: міжнародна ізоляція керівництва, делегітимація режиму, погіршення економічної ситуації в країні та COVID-19 значно звузили поле для маневру Мінська у відносинах із Москвою. Зв'язує руки Лукашенку й присутність у країні російських військ та спецслужб", - пише Кравченко.
В умовах стрімкої втрати Білоруссю решток свого суверенітету під питанням залишається й лояльність білоруської армії та спецслужб до Лукашенка.
"Поки що він тримає ситуацію під контролем. Але тільки справа часу, коли Лукашенко піде під тиском росіян: у Кремлі зацікавлені в приході до влади в Білорусі проросійського керівництва, не такого норовливого та поступливішого, ніж нинішній самопроголошений президент. Адже в Москві не плекають ілюзій, що Лукашенко, отримавши чергові російські кредити, постарається вкотре просаботувати виконання прийнятих домовленостей", - зазначає оглядач.
Детальніше про те, як зустріч Путіна і Лукашенка завершилася створенням «Білоруського федерального округу», читайте в статті Володимира Кравченка "Росія «м'яко» анексувала Білорусь: що це означає для України".