У німців є спеціальне слово: "Männerfreundschaft", що означає "чоловіча дружба". Герхард Шрьодер збудував свою політичну і бізнес-кар'єру на зв'язках з людьми, який він вважає дружніми "альфа-самцями".
І найбільш сильний з усіх друзів колишнього канцлера 3 - це Володимир Путін. Про це на сторінках британського видання The Times пише оглядач Роджер Бойз, нагадуючи, що саме російський президент відправив широкоплечих донських "казаків" у Гановер, щоб вони заспівали на дні народження Шрьодера.
Путін пришвидшив процес всиновлення екс-канцлером ФРН двох російських сиріт, а також запропонував німцю прибуткову роботу в проекті "Північний потік-2" невдовзі після того, як Ангела Меркель випхала його з крісла канцлера. Тож це точно дружба.
Тепер Шрьодер збирається приєднатися до ради директорів російського нафтового гіганта "Роснефть", який входить в "чорний" санкційний список США. Компанією керує близький друг Путіна Ігор Сєчін, у якого тісні зв'язки з російськими спецслужбами. Іншими словами, Шрьодера запросили приєднатися до "придворних Кремля". Цей крок - дещо більше, ніж просто пропозиція елітного місця. Це особистий зв'язок, який повинен гарантувати підвищення впливу Росії у Євросоюзі в часи, коли Путін втрачає віру в адміністрацію Дональда Трампа.
Москва покладала на нового президента США великі надії, сподіваючись, що він ослабить санкції проти російського енергетичного сектору, який вона використовувала для налагодження стратегічних зв'язків з Німеччиною, Італією і Францією, а також в якості політичної зброї проти менших країн в Центральній Європі і на Балканах.
Сьогодні ж картинка складна для Путіна, який збирається оголосити про намір лишитися президентом Росії ще на один термін. Міжнародні санкції завдають болю. Ціни на нафту досі надто низькі. На автосалоні у Франкфурті німецькі автовиробники чіпляються за еру дизеля, але час авто на традиційному пальному спливає. І Росія нервує. "Газпром" забезпечує 34% потреб ЄС в газі. Але йому доводиться мати справу з ворожою Єврокомісією. До того ж, США почали постачати зріджений газ в Європу, створюючи конкуренцію для Росії і обвалюючи ціну на "блакитне паливо".
Путін намагається впоратися з цими проблемами у два способи. По-перше, він хоче посварити США і Європу у питанні санкцій проти Росії. У Вашингтоні Трамп обіцяв ослабити тиск. Але він не може цього зробити через скандал навколо російського втручання у вибори і можливої змови його виборчої команди з російським урядом. Рекс Тіллерсон був другом Москви, коли очолював Exxon Mobil. Але він змінив свій тон, відколи став Держсекретарем США. Однак, у ЄС підтримка санкцій з часом ослаблюється.
По-друге, Путін намагається переконати Європу, що енергетична безпека означає надійні і доступні поставки, а не необхідність вести політичні суперечки з Москвою. Буде не просто переконати в цьому деякі країни, такі як Польща.
Шрьодер може зіграти роль у обох цих напрямках. Зрештою, його дружба з Путіним почалася ще в 2003 році, коли він, будучи німецьким лідером, виступив проти американської війни в Іраку. Антиамериканські настрої принесли йому перемогу на виборах, презирство команди Джорджа Буша-молодшого і захоплення тоді ще стриманого Путіна.
Для Шрьодера намір США передати Україні оборонне озброєння - це щось, що виходить за рамки можливого. Він переконаний, що це дестабілізує всю Східну Європу. Німецький уряд тихо погоджується зі скепсисом Кремля щодо намірів Білого дому і його непередбачуваності. Таким чином, Трамп змушує Німеччину у Росію в певному розумінні зблизитися.
Не так давно Путін запросив Шрьодера і німецького міністра закордонних справ Зігмара Габріеля на вечерю в Санкт-Петербурзі. Не відомо, чи обговорювали вони Україну, але невдовзі після того, Габріель заявив, що новий російський мирний план щодо України необхідно серйозно розглянути. Він також назвав окупацію Криму "неконституційною", і це було дуже м'яким описом анексії, яка відбулася насправді. Запропонований план Кремля щодо відправки миротворців ООН в Донбас має на меті лише заморозити війну на умовах, вигідних для Москви, і позбавити України козирів, коли вона буде представляти свій план на Генасамблеї ООН.
Путін, схоже, вірить, що Німеччина може стати особливим партнером після того, як Меркель переможе на виборах цього місяця. Їхні відносини навряд чи будуть такими ж близькими, як зі Шрьодером. Однак спроба перезавантажити їх буде. Путін запропонує зменшити інтенсивність війни проти України у обмін на скасування санкцій ЄС проти російського енергетичного сектору. Шрьодер і його колишні соратники у СДПН у Берліні вважають, що це розумна угода. Меркель же краще триматися подалі від цієї пастки.
Раніше німецьке видання Die Welt писало, що голова МЗС ФРН Зігмар Габріель влаштував скандал, коли підтримав "миротворчі" ідеї Путіна. Він хоче "нагородити" російського президента за його "отруйну пропозицію" розмістити на Сході України миротворців ООН, які будуть стежити за дотриманням умов перемир'я.
На думку оглядача, за допомогою своєї неприйнятної "миротворчої" пропозиції Путін хоче загнати Київ у позицію, в якій йому доведеться оборонятися. Російський президент хоче зробити так, щоб світова спільнота звинувачувала саме український уряд у тому, що війна ніяк не закінчиться. Але Габріель, схоже, не бачить жодних перешкод для того, щоб почати "розрядку" у відносинах з Москвою.