Еволюціонування Володимира Путіна з непримітного ставленика ексцентричного Бориса Єльцина до авторитарного правителя найбільшої за територією й арсеналом ядерної зброї країни періодично викликало занепокоєння на Заході. Втоплена у крові Чечня, полювання на політичних опонентів та журналістів, узурпація влади, тотальний контроль над масмедіа й неурядовим сектором, створення касти корупціонерів та кишенькових олігархів з числа близьких друзів і побратимів з КДБ не могли не викликати осуду з боку цивілізованого світу.
Про це у своїй статі для DT.UA пише експерт організації "Майдан закордонних справ" Олександр Хара.
Він відмічає, що навіть відторгнення частини Грузії не привело Путіна до прозріння, навпаки - сприяло не лише перегортанню цієї сторінки, а й ширшому розкриттю вікна можливостей.
"Здавалося б, культивуй стратегічне терпіння та "підводься з колін", але ж ні - відчуття безкарності та відносної сили засмоктує. Криваві авантюри в Україні й Сирії вже почали серйозно дратувати, а нахабне втручання в демократичні процеси у Сполучених Штатах та європейських країнах стало останньою краплею терпіння", - пише автор.
Американський істеблішмент уже зібрав докупи вдосталь елементів складанки, що свідчить: Росія, як того й домагався її незмінний лідер, справді варта бути визнаною загрозою. Перефразовуючи прусського барона фон Шрубера: Росія - це не держава, що має спецслужби, а спецслужби, що мають державу, йдеться у статі.
Експерт відмічає, що після брязкання зброєю на навчаннях "Захід-2017", проведених із порушенням міжнародних угод, зокрема Віденського документа, Путін з новою енергією узявся за переозброєння армії та висловив думку про необхідність підготовки до переведення всієї економіки на військові рейки. Напевно, у Кремлі вже забули, що гонка озброєнь була одним із ключових чинників виснаження радянської економіки і наближення розвалу Імперії зла.
"Хоча пересічні американці й поміщають Росію на шосте місце серед головних загроз, команда Трампа з питань національної безпеки визначила московське питання пріоритетним на європейському напрямі. Недавня промова держсекретаря Рекса Тіллерсона в Центрі Вільсона, в якій він апелював до спільних цінностей та виняткової важливості посилення західного альянсу, стала холодним душем для тих російських діячів і експертів, котрі прогнозували подальше скочування Сполучених Штатів в ізоляціонізм", - йдеться у статті.
Тіллерсон пропонує свій наратив, де "Росія показала, що прагне визначити новий пострадянський глобальний баланс сил, у якому лише завдяки своєму ядерному арсеналу намагається нав'язати власну волю іншим силою або шляхом партнерства з режимами, які демонструють нехтування власними громадянами".
Так, Росія намагалася внести розбрат у відносини США та Європи, підірвати політичні підвалини, використовувала енергетичний шантаж, кібератаки, дезінформаційні кампанії, агресію проти сусідньої країни та погрози іншим.
Лідер американської дипломатії запевнив, що "Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати свої гарантії проти катастрофічної невдачі механізмів безпеки в регіоні та витрачати ресурси на підтримку безпекової парасольки", але "Європа повинна взяти більшу відповідальність за свої власні виклики безпеці". На підтримку союзників по НАТО у рамках Європейської ініціативи стримування планується витратити 4,8 млрд дол., включно зі 150 млн для України, відзначає автор.
Крім того, США сприяють послабленню енергетичної залежності Європи від Росії, як у вигляді експорту енергоносіїв, створення інфраструктури (термінали для імпорту скрапленого газу в Польщі й Хорватії), так і стримуванням реалізації Північного потоку-2.
Отже, виклик Кремля прийнято, все як за часів геополітичних змагань між Вільним світом та Імперією зла, підсумовує експерт.
Детальніше про відносини Росії з навколишнім світом читайте в статті Олександра Хари "Виклик Кремля" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".