Президент Франції Еммануель Макрон висловив надію, що він змінить політику своєї країни. Його перемога на торішніх президентських виборах дала центристську відповідь популістським рухам лівих і правих, які погрожували розділити Францію. Вступаючи на посаду, він пообіцяв не повторювати помилок колишніх президентів, які відмовилися від проведення вкрай необхідних економічних реформ перед обличчям страйків і вуличних протестів. У вівторок ці обіцянки стали здаватися практично нездійсненними, пише газета The Washington Post.
Хаотичний рух протестувальників, організований в інтернеті і той, що не має чіткого керівництва, вразив Францію. І Макрон, рейтинг схвалення якого опустився нижче 30%, оголосив про відстрочку проведення однієї зі своїх реформ – збільшення податків на паливо. Радикальні лідери, яких Макрон переміг на виборах 19 місяців тому, скористалися шансом заручитися підтримкою населення і вибухнули гнівом через підвищення податків. І європейська держава, яка, ймовірно, мала би протистояти сплеску націоналізму, що вразив більшу частину Західних країн, виглядала такою ж крихкою країною, яку роздирають суперечності, як і її сусіди.
Раніше Макрон вийшов із скрутного становища під час більш традиційних протестів проти змін у трудовому законодавстві. Але його уряд виглядає розгубленим і наляканим рухом "жовтих жилетів". Спочатку протести були зосереджені у сільській місцевості. Але за останні три тижні у великих містах Франції, в тому числі в Парижі, пройшли масові демонстрації. Протестувальники спалили кілька магазинів, автомобілів і навіть увірвалися в музейні приміщення Тріумфальної арки і пошкодили статую Наполеона. За місяць протестів постраждали 236 французів.
Ймовірно, президент відчув, що у нього немає іншого вибору, крім як запропонувати компроміс: ввести мораторій на підвищення податків на паливо. Але "жовті жилети" назвали поступки уряду недостатніми. Деякі з них заявили, що вимагатимуть відставки Макрона. Це дуже малоймовірно: президентський термін Макрона триває до 2022 року, і конституційного механізму його відставки немає. Що здається ймовірним, так це ослаблення позицій одного з небагатьох європейських лідерів, які, як і раніше, твердо дотримуються принципів інтернаціоналізму. Макрон активно виступає за введення заходів проти змін клімату, захищаючи Паризьку кліматичну угоду від нападок Трампа.
Небезпека полягає не тільки в тому, що зусилля Макрона щодо пожвавлення французької економіки і політичної системи будуть стопоритися. Його поразка відкриє двері перед квазі-фашистською Марін Ле Пен і ультралівим Жаном-Люком Меланшоном, що буде катастрофічною альтернативою для Франції.
Макрон повинен знайти шлях вирішення центральної проблеми, з якою зараз стикаються західні демократії: зростаюче розчарування тих, хто відчуває себе забутим через швидкі технологічні зміни і втомленим від економічної розрухи. Незважаючи на те, що чіткого плану дій немає, відступ від необхідних реформ не є вирішенням проблеми.
Як повідомлялося, з 17 листопада у Франції протестують проти подорожчання палива. Акції проводять в яскраво-жовтих світловідбивних жилетах, демонстранти блокують рух на дорогах. Організатори акцій заявляють про те, що готові протестувати доти, поки в політиці держави щодо даного питання не буде змін. У суботу, 1 грудня, в акції "Жовтих жилетів" взяли участь 136 тисяч осіб, з них більше п'яти тисяч – в Парижі. У столиці Франції, мітингувальники зводили барикади, палили автомобілі, били вітрини і вступали в сутички з правоохоронцями та групами інших протестувальників. Найбільш запеклі вуличні сутички спалахували на заході і в центрі Парижа.