Австралійський вірусолог Френк Макфарлейн Бернет заявив у 1962 році, що однією з найважливіших соціальних революцій в історії була "фактична ліквідація" інфекційних хвороб. Бернет отримав Нобелівську премію з медицини, він був дійсно видатною людиною, але помилявся. COVID-19 – це вже третій коронавірус, який перейшов від кажанів до людей з 2002 року, розпочавши глобальну пандемію, пише Financial Times.
Тяжкий гострий респіраторний синдром убив щонайменше 774 людини після появи в китайській провінції Гуандун, який найімовірніше, перейшов від кажанів до людей через циветтових котів. У 2012 році так званий близькосхідний респіраторний синдром, вперше виявлений в Саудівській Аравії, перейшов до людей від кажанів через верблюдів.
У період з 1940 по 2004 роки з’явилося близько 335 нових інфекційних захворювань, причому 60 відсотків перейшли до людей від тварин, згідно з аналізом, опублікованим у Nature. 72% із нових інфекційних хвороб походять саме від дикої природи.
У далекому 1962 році було легко повірити, що Бернет мав рацію. Прогрес глобального розвитку у 19 столітті, який включав покращення харчування, захищене від щурів житло, чисту воду та каналізаційні системи, допоміг зменшити поширення інфекційних захворювань. На момент прогнозу Бернета антибіотики та вакцини створили нові дива. З часом віспа була ліквідована, а поліомієліт витіснений з найбільш розвинених країн.
Бернет не роздумував над тим, що сучасний світ може назвати «парадоксом прогресу». Значний прогрес глобального розвитку несе багато прихованих загроз.
Точно ті самі фактори, які дозволяють людям розвивати науку та розробляти нові вакцини на основі технології мРНК, відкривають ризики появи нових пандемій, які можуть принести ще більш критичні наслідки, ніж сумнозвісний коронавірус. Чим більше людство буде дестабілізувати планету через вирубування лісів, знищення біорізноманіття та загострення кліматичної кризи, тим більшу загрозу будуть становити нові потенційні патогени.
Для прикладу можна поглянути на сільське господарство. Поява сучасної людської цивілізації, ймовірно, була б неможливою, якби групи мисливців не оселялись у селах. Але ці умови також були ідеальними для того, щоб патогени переходили з одомашнених тварин на людей. Можливо, звичний грип еволюціонував від пташиного грипу, тоді як кір походив від вірусу чуми великої рогатої худоби. Зараз багато людей живуть у «тісних» мегаполісах, ідеальних для обміну знаннями, але також ідеальних для поширення інфекційних хвороб.
Покращення технологій землеробства дозволили людям підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Зараз людська популяція настільки розширилася, що прогрес почав показувати зворотній негативний бік. З точки зору «паразита», яка краща стратегія, ніж зараження людей? За словами Пола та Енн Ерліх, які попереджали про "популяційну бомбу" більше 50 років тому, проникнення патогена до людини означає справжній джекпот для вірусу.
Розширення територій, населених людьми - ще один фактор ризику. Коли населені пункти наближаються до лісів та дикої природи, патогени частіше переходять від одного виду живих організмів до інших. Хвороба Марбурга та ВІЛ, вірус, який вбив близько 33 мільйонів людей, походять від приматів. Зоонозні хвороби не обмежені тропічними країнами. Перехід міського населення Америки в передмістя створив умови, в яких хвороба Лайма може поширюватися від кліщів на людей. Зміна клімату також розширює діапазон, в якому потенційні переносники хвороб можуть вижити.
Патогени також «люблять» швидкість. Третя пандемія бубонної чуми могла стосуватися лише південного Китаю, якби хвороба не дійшла до портів Кантону та Гонконгу в 1894 році. Поява пароплавів перенесла хворобу у великі порти світу, внаслідок чого загинуло більше десяти мільйонів людей.
Літаки також стали справжніми каталізаторами для поширення інфекційних хвороб по всій планеті. Сьогодні нова хвороба може перейти від тварини до людини в Латинській Америці, Центральній Африці чи на південному сході Азії, а потім із легкістю опинитися у будь-якій точці Землі.
Те, що повинні робити люди, аби запобігти появі критичних ситуацій є цілком очевидними речами. Необхідно припинити торгівлю екзотичними видами, особливо якщо вони опиняються на обідньому столі. Крім цього, варто суворо регулювати ринки збуту тварин.
Люди повинні інвестувати в системи раннього попередження, щоб спалахи захворювань будь-де можна було швидко виявити та контролювати, а також вливати гроші у вакцинні платформи та виробничі потужності для масового виготовлення необхідних препаратів, щоб швидко нейтралізувати хвороби, якщо небезпечні патогени все-таки прорвуться в людський світ. Перш за все, важливо зупинити знищення природи, що розширює силу патогенів, які людство зазвичай не може контролювати, резюмує видання.
Нагадаємо, 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
За даними ВООЗ, в світі залишилося майже 130 країн з населенням більш ніж 2,5 млрд, де ще не зробили жодного щеплення.