Коли минулого місяця циклон приніс опади в Крим, річки вийшли з берегів, і тисячі людей на анексованому Росією півострові були змушені рятуватися від паводків. Єдиним позитивним моментом було те, що дощі також частково допомогли заповнити виснажені водойми півострова, тимчасово пом'якшивши «водну кризу», спричинену тривалою посухою та відмовою України постачати воду в Крим. Раніше Україна забезпечувала 85 відсотків водопостачання півострова, пише Financial Times.
Намагання Москви забезпечити 2,4 мільйона жителів Криму прісною водою стали новим спалахом у неоголошеній війні, через сім років після того, як російські війська захопили Крим. Ще довше між Києвом та Кремлем триває конфлікт на сході України, який забрав понад 14 тисяч життів.
Росія звинуватила Україну у «геноциді» через будівництво дамби на Північно-Кримському каналі. Київ підозрює, що Москва може планувати військове вторгнення для забезпечення подачі води в Крим з Дніпра.
У поєднанні зі зростанням цін на продукти харчування та міжнародною ізоляцією через санкції Заходу, дефіцит води загрожує підірвати обіцянку очільника Кремля Володимира Путіна про краще життя для Криму під правлінням Росії.
Попри те, що «державні» опитування в Росії стверджують, що Путін залишається більш популярним у Криму, ніж у середньому в РФ, патріотичний запал, який підняв рейтинг схвалення очільника Кремля після анексії 2014 року, давно зникнув.
«Запаси води та родовища пересохли. З кожним роком все гірше і гірше. У нас не було цієї проблеми до анексії», - каже 47-річний житель Криму Віктор.
Міст через Керченську протоку вартістю 3,7 мільярда доларів, що з'єднує Крим з материковою Росією, став каналом для вантажівок, що перевозять воду для місцевих жителів. Популярні чорноморські туристичні курорти можуть відкривати крани з водою лише на кілька годин на день під час пікових посух.
Сільськогосподарська продукція Криму постраждала через дефіцит зрошення, що зробило майже неможливим вирощування культур, які люблять багато води.
Будівництво каналу розпочалося в 1957 році після того, як Радянський Союз передав півострів Українській Радянській Соціалістичній Республіці для управління після Другої світової війни. «Водний шлях» дозволив обробляти землю та допоміг перетворити Крим на притулок для туристів.
«Канал символізує прорахунок Кремля в окупації Криму. Вони не врахували всі наслідки у момент виборчої ейфорії, що живилася їхньою пропагандою. Чому вони не думали про воду?», - сказав міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.
Росія тисне на Україну, щоб вона знову відкрила «водний шлях». Москва також запустила програму для ремонту інфраструктури Криму та буріння свердловин.
Минулого тижня РФ подала позов до Європейського суду з прав людини, звинувативши Україну у «серйозних порушеннях». Керівництво Криму планує подати окрему скаргу з вимогою компенсації, звинувачуючи Київ у тому, що він «використав інфраструктурну залежність Криму від України, яка виникла ще за часів СРСР, як зброю проти всіх кримчан».
Резніков сказав, що Росія як окупаційна сила несе відповідальність згідно з Женевськими конвенціями за забезпечення водою та іншими основними потребами місцевого населення. Україна подала власні позови проти Росії, посилаючись на шкоду, спричинену незаконним захопленням землі.
Із загостренням напруженості Росія направила десятки тисяч військовослужбовців цієї весни до Криму, а також до кордону зі східними областями України.
Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія прагне захопити канал, а також прилеглу територію, щоб з'єднати Крим з відокремленими регіонами.
Деякі кримські татари, які значною мірою виступали проти російської анексії, створили імпровізований табір біля гребель.
«Це буде повномасштабна війна»,- сказав 55-річний активіст, який назвав себе Алібаба. Активіст додав, що він та його «колеги» готові захищати заблокований канал.
Напруження також спалахнуло в Чорному морі не тільки з Україною, а й із західними флотами. Росія заявляла, що здійснила попереджувальні постріли на шляху британського есмінця, що пропливав через спірні води біля Криму минулого місяця. Севастополь, найбільше місто Криму, фактично став притулком для Чорноморського флоту Росії.
Москва ж каже, що вона не буде вступати у війну через водопостачання Криму. Резніков заявив, що Київ готовий надати Криму гуманітарну допомогу, але жодного запиту не надходило.
«Для Росії визнати свою слабкість – дуже складно. Це означало б визнання того, що вони прийняли неправильне рішення», - додав Резніков.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Крим перетворився для Росії з "чемодана без ручки" на "непідйомний вантаж". Під час брифінгу він заявив, що "Кримська платформа", саміт якої має відбутися 23 серпня, змінила ставлення міжнародної спільноти до окупованого півострова.
Ініціюючи «Кримську платформу», Київ хоче повернути питання окупованого півострова в міжнародний порядок денний та посилити політичний і санкційний тиск на Росію. Недивно, що це викликає протидію Москви, яка намагається підірвати зусилля України щодо деокупації Криму.
Про те, наскільки успішно діють російська дипломатія і розвідка, читайте у статті Володимира Кравченка "Як Путін вставляє палиці в "Кримську платформу".