Востаннє, коли стосовно ізраїльського прем'єр-міністра проводили розслідування щодо корупції, амбітний лідер опозиції закликав його піти у відставку, підкресливши, що у лідера, "глибоко зайнятого розслідуваннями, немає морального мандата на прийняття важливих рішень". Тодішній глава уряду, Ехуд Ольмерт, зрештою покинув прем'єрське крісло, перш ніж з'явився офіційний обвинувальний висновок. Незабаром він опинився за ґратами. Потім настав період політичної турбулентності, але за підсумком справедливість восторжествувала - лідер опозиції Біньямін Нетаньяху став прем'єр-міністром після виборів 2009 року і залишається їм досі. Тепер він стикається зі своїм власним моментом істини, пише газета Financial Times у редакційній статті.
Минулого тижня генеральний прокурор Ізраїлю Авичай Мандельбліт дав зрозуміти, що має намір пред'явити звинувачення владі у хабарництві, шахрайстві і зловживанні службовим становищем. Вперше в історії Ізраїлю генпрокурор заявив, що пред'явить звинувачення чинному прем'єру. Рішення здається ще більш серйозним, враховуючи, що до парламентських виборів залишилося всього кілька тижнів. На них Нетаньяху планував перемогти і зайняти пост глави уряду вчетверте, таким чином стаючи найбільш довгоправлячим прем'єр-міністром країни.
Нетаньяху ігнорує пораду, яку колись дав Ольмерту, і відмовляється піти з посади. Він наполягає на своїй невинності, стверджуючи, що звинувачення проти нього є "частиною лівої змови, покликаної повалити правих і привести до влади лівих". Протягом всього розслідування Нетаньяху промовляв популістські висловлювання, нападаючи на систему правосуддя, включаючи гнівні тиради проти глави поліції.
Звинувачення Мандельбліта, безумовно, досить недоречно з'явилися напередодні парламентського голосування. Але в Міністерстві юстиції стверджують, що Генпрокуратура "відчувала себе зобов'язаною оголосити про свій намір, щойно вона прийняла рішення щодо рекомендації поліції, щоб звинуватити Нетаньяху".
Напади ізраїльського лідера на систему правосуддя можуть призвести до поляризації суспільства і створення небезпечного прецеденту. Судова влада наділена вражаючим досвідом притягнення до відповідальності. Це найважливіша опора ізраїльської демократії, яку поважають політики всіх ідеологій. Іцхак Рабін, як і Ольмерт, пішов у відставку з поста прем'єр-міністра в 1977 році через фінансовий скандал до того, як йому висунули звинувачення. Нетаньяху має послідувати цьому прикладу і дозволити справедливості розставити все на свої місця.
На жаль, він не подав жодних ознак того, що збирається піти у відставку. Радше навпаки - нещодавно Нетаньяху уклав угоду з екстремістською антиарабскою партією, показавши, на що він готовий піти, щоб зберегти владу. Ізраїльські виборці судитимуть Нетаньяху на виборах, які, як очікується, будуть запеклими. Його партія "Лікуд" пасе задніх в опитуваннях, але може виграти достатньо місць, щоб увійти в коаліцію, враховуючи панування правої політики. Якщо Нетаньяху вийде з цієї історії переможцем, Ізраїль опиниться на незвіданій території. Його лідерство буде затьмарене скандалом, а нація втягнеться в політичну метушню, чекаючи на закінчення тривалого судового процесу.
У Нетаньяху є від 30 днів до кількох місяців - залежно від того, чи подасть він клопотання про продовження розгляду справи - щоб представити контраргументи на звинувачення генерального прокурора. Якщо Мандельбліт, призначений прем'єр-міністром, не відступить, буде призначено дату судового слухання. Що б не сталося, справа стане критичним випробуванням для країни та її системи правосуддя. Ізраїль позиціонує себе як модель демократії і верховенства права в регіоні автократів. Тепер потрібно довести це і підтримати високі стандарти.
Раніше повідомлялося, що поліція Ізраїлю втретє протягом останніх місяців рекомендувала висунути прем'єр-міністру країни Біньяміну Нетаньягу і його дружині Сарі звинувачення, пов'язані з хабарництвом і корупцією.