Кожного року 18 січня мільйони росіян змушують іноземців тремтіти і дивуватися. Взимку, коли температура впала до 10 градусів морозу в Москві і 45 градусів нижче нуля в Якутії, вони стрибають у вирубану у формі хреста ополонку.
Цей щорічний ритуал, який символізує хрещення Ісуса Христа, був головною темою на всіх російських телеканалах, зокрема тому, що в ньому брав участь президент 3. Російський лідер скинув з себе кожух і валянки, перехрестився і стрибнув у крижану воду озера Селігер.
Місцеві чиновники наслідували його приклад. Мер Ярославля, який входить в партію Путіна, закликав всіх місцевих чиновників теж стрибати в ополонку.
"Я попросив всіх голів і заступників взяти участь в цьому організованому заході. Ви ж всі православні люди, хіба ні?" - сказав російський чиновник в телевізійній заяві.
Він був схожий на лідера комсомолу, який наказує держслужбовцям взяти "добровільно" участь в "суботнику". Риторика мера Ярославля ілюструє парадоксальну схожіть між радянськими і сучасними релігійними практиками в Росії. Портрети Леніна замінили на православні ікони, а річницю більшовицького перевороту скасували, замінивши святом на честь вигнання католиків-поляків з православної Росії у 17-му столітті. Але підходи досі здаються дуже радянськими, пише The Economist.
Російські прокурори постійно порушують кримінальні справи проти блогерів за "образу почуттів вірян". Патріарх РПЦ розгорнув цілу кампанію, закликаючи голосувати за Путіна на наступних виборах. Держава захищає релігійних активістів і атакує митців, які кидають виклик церкві. А церква у відповідь стала захисником державної ідеології.
Хоча це і дещо перевищує офіційний статус церкви, вона викликає таке ж обурення, як і ідеологія СРСР у 1980-х роках. Опитування "Левада Центру" показали, що дві третини росіян не хочуть, щоб церква впливала на рішення держави. Хоча кількість тих, хто вважає себе православними християнами, зросла за останні 27 років до 71%, лише 6% опитаних росіян ходять на служби щотижня. Про це свідчать дані Pew Research Centre. Лідери РПЦ віддають перевагу вимірюванню зростання церкви кількістю парафій, а не вірян.
"В 1988 РПЦ мала 6 тисяч парафій. Тепер у нас їх 36 тисяч. Це означає, що кожного року ми відкриваємо більше тисячі церков", - сказав The Economist метрополит Іларіон Алфєєв, який займається закордонними справами РПЦ.
Він додав, що церква завжи підтримувала державу. В 19-му столітті православ'я було інтегроване в ідеологічну тріаду держави на рівні з націоналізмом і автократією. Диктатор СРСР Йосип Сталін загравав з церквою з тих же причин. КДБ використовувало православних священників в якості інформаторів. Такий тісний зв'язок з часто корумпованою і репресивною державою підірвав моральний авторитет церкви.
Розпад СРСР дав надію на духовне відродження. Але РПЦ натомість зосередилася на поверненні колишнього майна. 1990-ті роки охарактеризувалися найбільшою свободою для неї. Але вони були і найбільш складними. Втративши зв'язок з державою, церква могла втратити вплив. Вона запропонувала свою лояльність новій державі у обмін на деякі поступки включно з правом без мита імпортувати тютюн і алкоголь.
"Гроші виявилися більш важливими для церкви, ніж репутація", - сказав Сергій Чапнін, якого виключили з Московського патріархату в 2015 році.
В 2010-х роках патріарх Кирило успішно уклав нову угоду з державою. Він перетворив духовенство на капеланів імперії, які стали ключовим постачальником ідеологічних доктрин, таких як "традиційні цінності" і "рускій мір".
"Лише одна традиція передалася наступному поколінню. І це радянська традиція", - наголошує Чапнін.
Якщо в часи СРСР священників часто змушували співпрацювати з КДБ, сьогодні вони добровільно служать спецслужбам. Один з найбільш успішних клериків виявився отець Тихон Шевкунов, якого часто називають сповідником Путіна. Хор його монастиря, який колись був базою для КДБ, нещодавно співав на 100-річчі російських спецслужб. Як і його колеги з таємної поліції, отець Шевкунов поширює антизахідні теорії змови і вихваляє Сталіна.
Нагадаємо, що РПЦ наполягає на підпорядкуванні України Московському патріархату. Предстоятель Російської православної церкви Кирило Гундяєв виступає категорично проти відокремлення Української православної церкви.
За даними опитування Центру Разумкова, дві третини громадян України (65,4%) вважають себе православними. На сьогоднішній день число прихильників УПЦ (Київський патріархат) відчутно перевищує кількість віруючих УПЦ Московського патріархату: серед всіх опитаних 25% проти 15% відповідно; серед тих, хто відніс себе до послідовників православ'я, – 38% проти 23%. Крім того, серед православних 1,8% вважають себе віруючими Української автокефальної православної церкви, 21,2% - просто православними, 2,0% вагаються з відповіддю.