Деякі провідні західні видання у зв'язку з останніми подіями в Керченській протоці вважають ініціативу Петра Порошенка щодо введення воєнного стану спробою президента України, чий рейтинг підтримки має чи не найменші значення у передвиборних опитуваннях, залишитися при владі. Журналісти впевнені, що Порошенко, який не здатний похвалитися й мінімальними економічними досягненнями, хоче залякати країну загрозою військового вторгнення. Думки іноземних журналістів зібрав "24 канал".
Bloomberg: спритний політичний хід, який обернувся поразкою
"Введення воєнного стану після зіткнення з ВМС Росії у Керченській протоці виглядало, як спритний політичний хід для Президента України Петра Порошенка напередодні виборів, які, згідно з опитуваннями, він програє. Але ще до того часу, як парламент покінчив з його указом, стало зрозуміло, що він зазнав поразки у справі, яка віщувала перемогу", – йдеться у присвяченій воєееному стану в Україні статті видання "Bloomberg".
Автор матеріалу висловлює впевненість у тому, що і Володимир Путін і Петро Порошенко однаково отримують вигоду від агресивних дій російських військових проти українських кораблів; враховуючи, що Порошенко не може базувати свою президентську кампанію на базі економічних досягнень (через п'ять років після Революції Гідності Україна залишається найбіднішою країною в Європі), то чинний президент змушений максимально демонструвати свої досягнення на військовому та "релігійному" фронтах і успіхи з виведення країни з орбіти впливу РФ.
"Гасло його кампанії звучить як "Армія, Мова, Віра". І це – на подив націоналістичний порядок денний для кондитерського магната, який ще недавно активно вів бізнес із Росією. Згідно з останніми опитуваннями, його стратегія не працює. Порошенко відстає від колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і коміка, актора та продюсера Володимира Зеленського. Протистояння Росії напередодні виборів могло б збільшити шанси головнокомандувача", – пише видання.
The Independent: легко помітний взаємозв'язок
Подібно Bloomberg розмірковує The Independent. Британське видання переконане у взаємовигідності ескалації і для Кремля, і для Банкової - поки перший може заинувально віщати щодо "київської хунти" та "українських провокацій", друга може використовувати надані воєнним станом засоби і методи, щоб, як мінімум, відстрочити дату виборів.
"Російська загроза – один з ключових елементів потрійної передвиборчої обіцянки Порошенка, щодо якої плакати сповіщають країну – "Армія, мова, віра". Не обов'язково мислити цинічно, щоб зв'язати становище президента на виборах з пропозицією ввести воєнний стан", – вважає журналіст видання.
Foreign Policy: грандіозний провал Порошенко
Втім, у виданні Foreign Policy впевнені, що хоча воєнний стан і введено, нічого жахливого не сталося; насправді першочерговий план Петра Порошенка, судячи з усього, взагалі передбачав як мінімум відкладення президентських виборів, однак Верховній Раді, вільно чи мимоволі, вдалося парирувати і розладнати цей план - тому переможна, здавалося б, ініціатива обернулася грандіозним провалом.
"До президентських виборів залишилося чотири місяці, а рейтинги підтримки Порошенко стрімко знижуються, тому дехто припустив, що Порошенко хотів відстрочити вибори, адже за українським законодавством під час воєнного стану не можуть відбуватися ніякі вибори і виборчі кампанії", – переконаний автор.
Süddeutsche Zeitung та Der Spiegel: військове становище на п'ятому році війни?
Журналісти німецького видання Süddeutsche Zeitung вказують момент, який дуже вкидається до очей - невідповідність загрози та прийнятих щодо її заходів. На доказ німецькі журналісти наводять початок бойових дій на сході України.
"Це радикальне рішення викликало у частини українців недовіру: навіть на піках війни проти Росії і підтримуваних нею об'єднань на сході України влітку 2014 року Київ відмовлявся від цього кроку. Недільний же випадок, коли російські військові підрозділи обстріляли і захопили українські човни, з суто військової точки зору був дрібницею", – пише німецька газета.
Точку зору своїх колег підтримує видання Der Spiegel, в якому, незважаючи на схвалення цього кроку, поставлено аналогічне та досить просте питання - чому президент запропонував ввести воєнний стан тільки на п'ятий рік війни?
"Сама пропозиція про введення військового положення варта схвалення, адже досі українська влада уникала цього кроку: навіть після анексії Криму і війни на Донбасі... На кінець березня в Україні заплановані президентські вибори", – йдеться в статті.
Однак при всьому цьому велика частина видань сходиться в тому, що така комбінація не тільки не допоможе президенту у його виборчих справах, але і навпаки - ще більше зменшить і так невеликі його шанси на переобрання. Справа у тому, вважають журналісти, що у нинішній ситуації президент, як Верховний головнокомандувач, у першу чергу зобов'язаний зосередитися на звільненні захоплених росіянами українських військових, які потрапили у полон під час виконання наказу. Порошенко ж, додають вони, більше зосереджений на власних політичних комбінаціях заради майбутніх виборів.
У середу, 28 листопада, текст закону про затвердження указу президента України "Про введення воєнного положення в Україні" і постанови парламенту "Про призначення чергових виборів президента України" опублікували в спеціальному випуску офіційної газети Верховної Ради "Голос України" №226.
Документом передбачається, що воєнний стан вводиться на 30 діб, до 26 грудня, у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії.
У законі також міститься норма про те, що в період воєнного стану часткова мобілізація оголошується президентом у строки та в обсягах згідно з погрозами національної безпеки і оборони України.
Воєнний стан діє до 14:00 26 грудня 2018 року.
Увечері 26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 днів у 10 областях і в акваторії Азовського моря. За проект закону про введення воєнного стану з 28 листопада проголосували 276 народних депутатів. Президент запевнив, що права громадян будуть обмежені лише у разі російського вторгнення.
25 листопада російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали шість українських моряків, у полон потрапили 23 українських військовослужбовців.
опівночі з 25 на 26 листопада відбулося екстрене засідання РНБО, на якому Порошенко ініціював запровадження в Україні воєнного стану. Своїм указом президент вводить воєнний стан на всій території України з 9:00 ранку 28 листопада на 30 днів. Він також виключив перенесення президентських виборів через воєнний стан. В указі є пункт про обмеження конституційних прав і свобод громадянина, передбачених дванадцятьма статтями Конституції України: 30-34, 38, 39, 41-44, 53.
Докладніше про вплив воєнного стану на роботу державних органів і установ читайте в матеріалі DT.UA.