Цієї суботи, 24 лютого, будуть другі роковини вторгнення Росії в Україну. Лідери великих західних демократій проведуть віртуальний саміт з цієї нагоди, який прийматиме Італія. На порядку денному буде питання про те, що робити з російськими активами, які були заморожені на початку війни на загальну суму близько 260 мільярдів євро.
США, Великобританія, Канада та Японія вже давно підтримують ідею конфіскації цих активів і використання їх для допомоги Україні. Але більша частина цих грошей зберігається в ЄС, близько 191 мільярда євро з них — у Euroclear, фінансовій установі в Бельгії. Франція, Німеччина та Італія поки що дуже неохоче погоджуються на їх арешт, зазначає видання The Times.
Для тих, хто хоче конфіскувати російські активи, їхні аргументи — це мораль і практичність. Путін відмовився від усіх понять права і гуманності, розв'язавши агресію і зайнявши чужу територію. Безглуздо дозволяти кому-небудь утримувати свої активи на законних підставах, коли він став міжнародним злочинцем за багатьма параметрами.
Щодо лідерів, які відстоюють протилежну точку зору, то їхні аргументи зводяться до законності та прецеденту. Заморозити активи — це одне, а конфіскувати їх у країни, з якою вони самі не перебувають в стані війни — зовсім інше. Можуть виникнути затяжні судові процеси. Ці вагомі аргументи обох сторін ілюструють, що ухвалення важливих зовнішньополітичних рішень, навіть в екстремальних обставинах, не завжди буває простим.
"У результаті лідери "Великої сімки", найімовірніше, будуть хапатися за легкодоступний компроміс. Ймовірно, вони зосередяться на використанні доходів від активів — відсотків від них й прибутку від активів, термін погашення яких добігає кінця", — зазначає The Times.
Росія не має юридичних претензій на ці доходи, тому з цим легко погодитися. Проблема в тому, що це становитиме всього 5-6 мільярдів євро на рік — занадто мало, щоб надати серйозну допомогу Києву або покарати Москву.
Що ж мають зробити лідери G7? По-перше, вони повинні визначити, нехай і з небажанням, що в принципі активи Росії можуть бути конфісковані.
Вони повинні запитати себе, за яких обставин вони взагалі погодяться розморозити гроші й повернути їх Путіну. Якщо Україна буде переможена й окупована? Якщо буде припинення вогню, але з постійною загрозою нового військового конфлікту? Якщо Україна вистоїть, вступить до НАТО, а Росія буде зайнята переозброєнням? Якщо Росія зазнає поразки, але відмовиться від будь-якої компенсації за життя і зруйновані міста? За якого з цих сценаріїв вони відправлять сотні мільярдів назад Путіну або його наступнику?
Ми вже пройшли той етап, коли ці активи можуть бути повернуті. Їх краще використати для підтримки України й накладення на Путіна дедалі жорсткіших санкцій, повідомляє видання.
Якщо "Великій сімці" потрібен компроміс, вона може погодитися на конфіскацію на поетапній основі. Неможливо призначити ціну за те, щоб безцеремонно руйнувати мир у Європі, але 30 мільярдів доларів за кожен місяць війни, що триває — це досить велика цифра, щоб мати значення для Росії й бути значущою для України.