Політика чинного президента Туреччини Реджепа Тайпа Ердогана може привести країну до громадянської війни, або до державного перевороту, вважає експерт аналітичного центру American Enterprise Institute Майкл Рубін. Причинами такої ситуації є нездатність Ердогана вирішувати проблеми курдського населення, зростаюча корупція та особиста параноя Ердогана, через яку від нього відвертається все більше його союзників.
Як зазначає оглядач, Ердоган втрачає владу, і намагається компенсувати це посиленням авторитарного тиску на суспільство. "Він кидає в тюрму політичних опонентів, захоплює газети направо і наліво, а в той же час - будує палаци під статть шаленому султану або честолюбному халіфу. Минулого тижня він в черговий раз пригрозился розпустити конституційний суд", - зазначає Рубін.
Одним з найбільш серйозних провалів автор вважає вступ Туреччини на шлях прямої конфронтації з курдами, який штовхає країну до безперспективної громадянської війни без шансів на перемогу, в якій курди зажадають фактичного відділення, натхненні прикладом своїх побратимів у Сирії і Іраку.
На його думку, недолуга політика Ердогана викликає все більше невдоволення у військових колах, а крім того - позбавляє його прихильників за кордоном. У разі спроби відсторонення Ердогана від влади, у США переворот засудять, однак за фактом виявлять готовність співпрацювати з новим режимом, особливо якщо він надасть чіткий план з відновлення в країні демократичних принципів.
Як вказує Рубін, в кінцевому підсумку, Ердоган може перетворитися на самотню, непоказну та дезорієнтовану політичну фігуру, повторивши долю Саддама Хуссейна. У даних обставинах не слід дивуватися, якщо Ердогана усунуть від влади за єгипетським сценарієм.
Раніше про втрату Реджепом Ердоганом своїх політичних позицій писало видання Time. На даний момент влада Туреччини і європейські лідери працюють над виробленням угоди, щоб впоратися з міграційним кризою, але в перспективі він може стати ще більш ізольованим політиком.
15 березня Реджеп Ердоган, коментуючи загрозу з боку курдських терористів, заявив, що необхідно розширити трактування терміна "тероризм" і визнавати терористами не тільки виконавців і натхненників актів терору, але і всіх, хто підтримує такі дії.
21 березня він також звинуватив країни ЄС у "лицемірстві" у курдському питання, заперечуючи наявність європейської підтримки у тривалій боротьбі Анкари проти бойовиків забороненої "Робочої партії Курдистану".