Іноземні мови, якими розмовляють в окопах в Україні, є лише однією з ознак того, що війна набуває дедалі більшого міжнародного виміру. Майже через три роки навіть найзатятішим ізоляціоністам буде важко назвати цю війну "регіональним конфліктом" між Росією та Україною.
Те, що почалося в лютому 2022 року як найбільша європейська сухопутна війна з часів Другої світової війни, зараз змагається за звання найбільш глобального конфлікту з часів холодної війни, в який прямо чи опосередковано залучені десятки країн, зазначає колумністка Єва Хартог.
Хартог вказує на те, що в небі над полем бою іранський безпілотник Shahed може бути перехоплений американською системою ППО, а над землею боєприпаси німецького виробництва зі свистом пролітають повз північнокорейські снаряди.
"З часом, коли й Україна, і Росія опинилися в скрутному становищі через "снарядний голод" і виснаження військ, цей міжнародний вимір став і більш помітним, і більш важливим", — вважає колумністка.
Сьогодні обидві країни покладаються на допомогу ззовні: Україна — для того, щоб вистояти, Росія — для того, щоб зберегти своє панування в небі й на землі, мінімізуючи при цьому вплив війни на власне населення.
"Без допомоги Заходу війна не пережила б свій перший рік і закінчилася б нищівною поразкою для України", — переконаний Олександр Габуєв, директор Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.
Колумністка також вважає, що проблема міжнародних конфліктів, як це показує досвід України, полягає в тому, що союзники можуть бути непостійними, а їхня підтримка триває лише до наступної виборчої кампанії. Вона додає, що наприкінці 2024 року у Вашингтоні та Брюсселі зменшилося бажання підтримувати перемогу України, яка визначається як повернення до кордонів 1991 року.
"Зараз, коли конфлікт наближається до початку четвертого року, жодна зі сторін не отримує всієї необхідної допомоги", — пише Хартог.
Раніше Марк Галеотті, один з провідних світових експертів з питань російської злочинності та безпеки з'ясовував, чи доцільно називати війну в Україні Третьою світовою. Він вважає, що війна в Україні має глобальний характер. Галеотті додав, що "скоріше, це перша велика війна епохи глобалізації, коли все пов'язане з усім іншим, а всі учасники (за винятком, можливо, північнокорейців) діють в єдиному фінансовому та інформаційному просторі".