Політична криза у Франції, яка відбувається зараз, показує запит на зміни в політичній системі, як це відбулось в 1958 році. Тоді грянула парламентська криза: відсутність більшості в парламенті, слабкість виконавчої влади, і в результаті країна стала некерованою. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт фонду "Майдан закордонних справ" Олексій Куропятник.
"У 2017 р. криза трохи інша, але так само глибока й руйнівна: зникла ілюзія могутності посади президента – політика з найбільшими повноваженнями, але без "чарівної палички" для вирішення проблем у країні, з культом особи, непопулярністю, манією забороняти обговорення ідей та проектів, претензіями на ідолопоклонство, політичним нарцисизмом, ухилянням від комунікації, скандалами та зайняттям шкідливих політичних позицій", – пише автор.
Куропятник підкреслює, що як і в 1958-му, партії розпадаються. Наразі Франція має докорінно переформулювати повноваження президента, прем'єр-міністра і всього уряду, відновити авторитет законів, природу контролю за конституційністю, місце судової влади в загальній системі влади, політичну незаангажованість публічних послуг держави, рівноправність у висловлюванні думок, відносини між національною державою та ЄС. Нині спантеличена Франція, без харизматичних лідерів і в умовах хаосу виборців, не має чітких перспектив виходу з кризи.
Тим часом, у Франції назвали результат остаточного підрахунку голосів на виборах президента. Згідно з ними, кандидатуру Макрона підтримали вдвічі більше виборців, ніж кандидатуру Марін Ле Пен.
Детальніше про результати французьких президентських виборів читайте в статті Олексія Куропятника "Франція з новим президентом: що далі?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".