Доки Захід напружується, намагаючись передбачити подальші кроки Москви в Україні, президент Росії Володимир Путін вважає, що знає, як вчинять західні лідери, якщо він спробує захопити нові території і сполучити Росію з Кримом.
Однак, існують економічні і політичні ризики від таких дій, через які сучасна Росія може повторити долю СРСР. Про це сьогодні на сторінках Newsweek пишуть дослідник з Королівського коледжу Лондона і колишній посол ЄС у Вірменії і Грузії Деніс Корбой, колишній посол США в Грузії і Казахстані Вільям Кортні і експерт з Wilson Center і колишній американський дипломат Кеннет Яровіц.
Вони зауважують, що подальший наступ Росії проти України може бути цілком логічним, але не вигідним з багатьох причин. Командир НАТО генерал Філіп Брідлав попереджає, що Росія перегрупувала і передислокувала свої війська ближче до кордону України. І це, можливо, підготовка до повномасштабного вторгнення.
Але якщо це станеться, Кремль більше не зможе заперечувати, що російські солдати воюють і гинуть в Донбасі. Експерти нагадують, що доказів причетності Росії до війни в Україні і так вистачає. Українські солдати затримали двох російських військових, а звіт Бориса Нємцова чітко описує, які частини, де і коли перетинали український кордон і брали участь в боях.
Також Кремлю варто чекати, що у відповідь на військову атаку Захід посилить економічні санкції. Але російська влада переконана, що передачі озброєння Україні не буде, враховуючи супротив проти цього кроку ЄС. У будь-якому разі, Кремль, напевно, вважає, що Росія встигне захопити значні українські території, перш ніж Вашингтон і Брюссель наважаться допомогти Києву зброєю. А окуповані території стануть "здобиччю" на довго.
З іншого боку, нові санкції ще болючіше вдарять по російській економіці, яка минулого року і так постраждала від обвалу цін на нафту і втрати доступу до міжнародних кредитних ринків. Кремль намагається проводити політику імпортозаміщення. Але корупція заважає малому і середньому бізнесу в Росії розвиватися. Зрештою, утримування окупованих територій України коштуватиме надто дорого для Москви і призведе до фінансового краху.
Також, на думку експертів, існують сумніви, що військовий наступ посилить прихильність росіян до Кремля і допоможе Путіну і його оточенню утриматися при владі на довше. Окупація Криму підвищила рейтинг президента. Але стає очевидним політичний розкол в Москві, який дедалі більше поглиблюється. Путіну тяжко мирити спецслужби РФ і його ставленика в Чечні. Також він здобув прихильність росіян на початку 2000-х років, коли ціни на нафту були високими. За рахунок нафтових доларів він зміг підвищити рівень життя в країні. Але нині ці показники впали, а ризик початку робітничих страйків зростає. І подальша війна від цього не врятує.
Також Росія не здобуте повагу на міжнародній арені, про яку вона мріє. Агресія проти України і провокації в Балтії змусили НАТО не відійти подалі від кордонів РФ, а навпаки розмістити більше сил поруч з російською територією.
Також ізоляція від Заходу і його капіталів, низькі ціни на енергоносії підривають позицію Росії у відносинах з Китаєм. Комерційні зв'язки з Пекіном посилюються, але Москва все одно відіграє роль молодшого партнера. Також існує сумнів, що російській армії вдасться довго утримувати території України, якщо вони і зможуть їх захопити. Боротися з сильним українським опором буде тяжко.
Експерти нагадують розповідь колишнього радянського дипломата і екс-президента Грузії Едуарда Шеварнадзе про те, як група людей в Політбюро СРСР вирішила вторгнутися в Афганістан в 1979 році. Радянська армія зазнала значних втрат у тій війні і, зазнавши поразки, наприкінці 80-х років залишила близькосхідну країну. А через два роки після цього радянська імперія розпалася.
Порівнювати російське вторгнення в Україну і радянське в Афганістан навряд чи можна, враховуючи масштаб і кількість загиблих російських солдатів. Але, як і 36 років тому, купка політиків у Кремлі вирішили розв'язати війну, не зважаючи на думку суспільства. Експерти радять цим політикам пам'ятати про досвід їхніх радянський попередників у Афганістані.
Видання Der Spiegel вчора писало, що Росія не піде в наступ проти України і хоче вийти з війни. Голова МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що самопроголошені "ДНР" і "ЛНР" повинні лишитися в складі України. Також російський дипломат говорив про повагу до Порошенка, з яким Москва може вести справи.
Однак президент України Петро Порошенко не вірить Путіну і готується до відбиття наступу. Порошенко зазначив, що в інтересах України завершити війну, але виконувати Мінські угоди "не збираються ні Росія, ні підтримувані нею терористи". У свою чергу Генеральний серктер НАТО Єнс Столтенберг застерігав на початку місяця, що бойовики і Росія готові до наступу в Донбасі найближчим часом