UA / RU
Підтримати ZN.ua

Почерк Путіна: найгучніші теракти в Росії за чверть століття

Черговий теракт у Росії змушує замислитись, чи не є це черговим інсценуванням Кремля для досягнення своїх цілей.

Теракт у підмосковному ТЦ «Крокус Сіті Холл», під час якого невідомі розстріляли людей у концертній залі та спричинили масштабну пожежу у торговельному центрі, спричинив палку дискусію.

У Росії вже лунають заяви про причетність до нього українських спецслужб. Проте деталі інциденту, зокрема і безперешкодне пересування групи бойовиків з автоматами центром Москви, свідчать про те, що розстріл в «Крокус Сіті Холі» був організований, ймовірно, російськими спецслужбами.

Два тижні тому про підготовку теракту попереджали і міжнародні посольства.

Якщо зануритись у історію, стає цілком очевидним, що прихід до влади Владіміра Путіна та час його фактично безперервного 25-річного керування Російською Федерацією — на посадах президента та прем’єр-міністра — супроводжувалися низкою терактів: як гучних, так і не дуже.

ZN.UA зробило добірку про найбільш резонансні з них.

Перед приходом Путіна до влади у 1999 році, коли Боріс Єльцин призначив його своїм наступником, сталися кілька масштабних терактів. У серпні 1999 року Єльцин назвав Путіна, який на той час був тимчасовим виконувачем обов'язків голови уряду РФ, своїм наступником. За тиждень він офіційно очолив уряд, а вже за місяць у трьох російських містах сталася серія терактів.

У Буйнакську в Дагестані поруч із п'ятиповерховим будинком підірвали вантажівку з 2,7 тонн вибухової речовини.

У Москві сталися два вибухи: у дев'ятиповерхівці на вулиці Гур'янова вибух стався на першому поверсі, а у восьмиповерхівці на Каширському шосе – у підвалі. Другий будинок був цегляним, тому внаслідок вибуху повністю зруйнувався.

Ще один теракт стався у Волгодонську Ростовської області: там поряд із дев'ятиповерхівкою вибухнула вантажівка з вибухівкою.

Внаслідок вибухів загинули 307 людей, постраждали понад 1700.

За офіційною версією, теракти організували кавказькі бойовики, які намагались залякати населення.

За найбільш поширеною версією незалежних від російської влади джерел, вибухи були організовані саме нею, в тому числі особисто Владіміром Путіним, а також Федеральною службою безпеки, яку він свого часу очолював.

Саме після цих вибухів Путін зміг забезпечити собі підвищення рейтингу і, як наслідок, перемогу на президентських виборах 2000 року, а також забезпечити виправдання введення військ до Чечні.

Якщо до терактів рейтинг Путіна становив 31%, то у січні 2000 року він сягнув 84%. У березні 2000 року на виборах президента РФ Путін переміг у першому турі.

Теракт на Дубровці

23–26 жовтня 2002 року у столичному будівлі Будинку культури «Московский подшипник», де в цей час ішов мюзикл «Норд-Ост», терористи захопили майже тисячу заручників.

Упродовж трьох днів силовики проводили переговори із терористами, але потім застосували газ, що присипляє, і почали штурм будівлі.

Путін тоді  заявив, що особисто наказав розпочати штурм, оскільки терористи нібито «планували влаштувати розстріл заручників на Красній площі з метою здійснити тиск на політичне керівництво Росії».

За офіційними даними, загинуло 130 заручників, за підрахунками громадської організації «Норд-Ост» – 174. Ще понад 700 осіб бул поранені. Люди загинули, зокрема, і через невчасно надану медичну допомогу.

При цьому, ФСБ стверджувала, що причиною смерті багатьох заручників стало не застосування ними газу, хімічний склад якого досі невідомий, а «загострення хронічних хвороб».

Вибухи на аеродромі «Тушино» під час рок-фестивалю

У липні 2003 року 16 людей загинули і близько 20-ти були поранені внаслідок двох вибухів на аеродромі «Тушино», де відбувався рок-фестиваль «Крила».

За офіційною версією вибухи скоїли жінки-смертниці з так званими поясами шахідів. Вони підірвали себе у натовпі біля входу на аеродром, коли їх зупинили для перевірки документів.

При цьому на тілі однієї з жінок було виявлено неушкоджений паспорт на ім'я 20-річної уродженки чеченського селища Курчалою Заліхан Еліхаджієвої, що, за задумом влади, мало підсилити версію про «чеченський слід».

Захоплення школи в Беслані

1 вересня 2004 року у школі №1 в місті Беслан у Північній Осетії  терористи захопили 1128 заручників – переважно дітей, їхніх батьків та працівників школи, які прийшли на святкову  церемонію.

З самого початку російька влада стала брехати про кількість заручників, применшуючи її в рази. А 3 вересня в результаті розпочатого силами спеціального призначення штурму школи за підтримки важкої техніки, в тому числі танкових гармат, вогнеметів і гранатометів, усього за годину «звільнення» загинули кількасот людей, переважно дітей. Більшість людей постраждали саме через застосування зброї масового ураження і пожежі школи, яка почалася в результаті її застосування.

Загинули щонайменше 333 людини, зокрема 186 дітей. Поранення дістали 783 людини.

Російська влада неодноразово використовувала теракти для того, аби «закрутити гайки», не рахуючись із кількістю жертв. Риторика необхідності «об’єднатися перед небезпекою» лунає у РФ регулярно. Втім, важливим залишається питання: чи влада користується ситуацією, що склалася, або вона власноруч створює її.

Зрештою, наслідки застосуванням Путіним сценаріїв з терактами, ймовірно, і призвели до перетворення громадянського суспільства в Росії на слухняних рабів та знищення незгодних із методами Кремля.

На думку Головного управління розвідки Міноборони України, теракт у підмосковному ТЦ «Крокус Сіті холл» стався не випадково. Путін має значний досвід організації подібних терактів, які є способом посилення його влади, тож цей інцидент є спланованою і свідомою провокацією російських спецслужб. Її метою, вважають у ГУР, є виправдання ще більш жорстких ударів по Україні та тотальної мобілізації в РФ.

У розвідці не виключають, що Кремль може звинуватити в організації теракту Україну і використати розстріл власних громадян як привід для ще більш жорстоких ударів по цивільній інфраструктурі та вбивств цивільних українців.

До того, ж використання інциденту як підстави для посилення агресії стане ще одним епізодом залякування західних партнерів України, у тому числі і застосуванням ядерної зброї.