Влада окупованої Росією Південної Осетії перенесли референдум про входження до складу Росії.
Самопроголошений "президент республіки Леонід Тібілов заявив, що "референдум" відбудеться вже після президентських виборів, які пройдуть у квітні 2017 року.
Раніше проросійське керівництво Південної Осетії заявляло про намір провести опитування щодо вступу в Росії ще в 2016 році. При цьому він планувалося винести голосування питання не про входження в РФ, а про внесення в конституцію положень про можливість передачі влади РФ частини владних повноважень і про право президента Південної Осетії звертатися до Росії з проханням про включення до її складу. Це, за словами Тибилова, було вирішено зробити, щоб звільнити Росію від політичних ризиків.
Як зазначала оглядач DT.UA Валентина Самар у статті "Кримський серпантин", російські ЗМІ, з допомогою і провладних, і незалежних експертів, намагаються нас переконати, що цей порив не санкціоновани, а тим більше - не ініційований Кремлем. По-перше, кажуть одні, Володимир Путін під час останньої прямої лінії дипломатично викрутився від прямої відповіді. "Ми не можемо, я думаю, цьому опиратися. Нас ніщо не стримує, крім інтересів самого південноосетинського народу. Але ми поки що не знаємо, що ляже в основу цього референдуму, як буду сформульовані запитання в остаточному вигляді, залежно від цього далі думатимемо", - сказав Путін. Інші вважають, що приєднання невизнаної республіки для президента Росії - що ведмежа послуга, а тому Кремль у цьому не зацікавлений. Росія потерпає від запровадження санкцій за анексію Криму та підтримку "ДНР"/"ЛНР" у Донбасі, добивається їх зняття, а нова, по суті, анексія - свого роду червона ганчірка для Заходу. Крім того, міркують російські оглядачі, утримання ще однієї республіки ляже тягарем на ослаблені санкціями та економічною кризою плечі РФ.
З усіма цими аргументами можна було б і погодитися. Коли не брати до уваги, що після підписання торік союзницького договору Південна Осетія й так уже де-факто анексована: Росія "згідно з договором" узяла під контроль її кордони, встановила єдиний митний контроль, рубльова зона та утримання з федерального бюджету є й поготів.
А ось червона ганчірка - це так. Розрахунок майже за Моемом: викинута вгору червона хустинка й театральна пауза. Особливо ефектно виглядає напередодні виборів у Грузії, де коаліція Іванішвілі, як заведено вважати, доживає останні дні, а партія Саакашвілі смакує реванш. Росії цей референдум не потрібен, бо в Грузії переможуть радикали, - запевняють російські ЗМІ. Як сказати. "Грузинська мрія", вважай, на рівному місці зараз отримує можливість підняти трачені міллю патріотичні прапори і струсити з себе обвинувачення у співпраці з путінською Росією. Мірою, звичайно, достатньою для утримання влади.