4 березня Італія проведе важливі парламентські вибори, за якими пильно стежать по обидва боки Атлантики. Оскільки вони можуть привести до серйозних наслідків як в самій країні, так і у Європі. До того ж вони стануть індикатором популізму в демократичному світі.
Про це в статті для Atlantic Council пише аналітик Луїс Джоліоно.
Вибори стануть частково ключовим випробуванням для італійської політичної системи і того, як вона буде розвиватися з вірогідною новою консервативною урядовою коаліцією. Ця коаліція може включити політичні партії, які виступають проти істеблішменту і зикликають до змін у італійській політиці щодо імміграції і ЄС.
Вибори можуть запустити політичну ланцюгову реакцію по всій Європі, якщо нові політичні рухи зможуть сформувати правлячу більшість. На додачу, політична нестабільність посилить економічний тиск на країну, якщо процентні ставки для все більшого державного боргу зростуть вище нинішніх 2%.
Водночас, аналітики лишаються оптимістичними. Адже новий уряд, яким би він не був, дуже ймовірно збереже ключові засади італійської політики, яка панувала в країні після Другої світової війни, особливо щодо ЄС і НАТО, співзнасновником яких Рим теж був. Але очікується, що будуть і серйозні зміни, такі як вимоги до ЄС надати Італії більше допомоги для приборкання міграційної кризи. Також новий уряд може почати вимагати більшої гнучкості в правилах ЄС для вирішення італійських економічних проблем. А також Рим може зайняти м'якшу позицію до Росії.
Італійська унікальна політична культура давно характеризувалася великою кількістю політичних партій і урядів, які часто змінювали один одного. Нинішній уряд вже 65-й з 1948 року, коли повоєнна Італійська республіка була створена. Хоча країна дуже часто була на межі політичного і економічного колапсу, італійці, здається, набули здатності переносити неприємні виклики. Таким чином, Італія лишалася важливим гравцем у Європі, попри всі численні кризи за десятиліття.
Директор європейської програми Carnegie Endowment Ерік Браттберг вказав на те, як італійська роль в Європі була применшена її внутрішніми політичними і економічними проблемами. Хоча населення країни не на багато менше, ніж у Франції чи Великій Британії. Але попри це, вона десятиліттями була "не в тій ваговій категорії".
"Зважаючи на велику кількість критично важливих рішень, з якими ЄС доведеться мати справу в 2018 році, Європа не може дозволити собі євроскептичний, антиторговельний, прокремлівський уряд в Римі. Тому потрібно зробити все можливе, щоб допомогти Італії стати на ноги", - сказав експерт.
За кілька тижнів до виборів найсильнішою політичною партією, згідно з останніми опитуваннями, лишається "Рух п'яти зірок". Вона відома своїми євроскептичними і антиіммігрантськими поглядами. Її очолює 31-річний Луїджі ді Маіо, у якого відносно не багато політичного досвіду. Але він може стати новим прем'єр-міністром Італії.
"Рух п'яти зірок" сповідує незвичну суміш політичних підходів, серед яких соціальна і екологічна справедливість, лібертаріанізм і скептичне ставлення до корпорацій.
Правоцентристська коаліція на чолі з екс-прем'єр-міністром Сільвіо Берлусконі включає партії "Forza Italia", "Північна Ліга" і "Брати Італії". Її показники значно кращі, ніж у лівоцентристської коаліції екс-прем'єра Матео Ренці, який пішов у відставку в грудні 2016 року після поразки на референдумі про політичні реформи.
Права коаліція Берлусконі хоче скоротити імміграцію, податки і запровадити безумовний універсальний дохід. Всі ці політики суперечать одна одній, зважаючи на борговий тягар і рівень державних витрат Італії.
Впродовж останнього десятиліття італійці стали одними з найбільш скептично налаштованих до ЄС народів у організації. Вони сумніваються у вигодах від членства в союзі і переходу на євро. Однак, більшість італійців хотіли б, щоб їхня країна лишилася в ЄС і єврозоні. Втім, вони б хотіли, щоб Брюссель робив більше для Італії, а також невдоволені тим, що тісний союз Франції з Німеччиною відкидає на другий план італійську роль в Європі.
І "Рух п'яти зірок", і "Північна ліга" критикують НАТО і підтримують більш м'яку політику щодо Росії. Таку ж позицію займає і Берлусконі, який лишається давнім другом Володимира Путіна. Таким чином, наступний уряд в Римі може не підтримати продовження європейських санкцій проти Москви.
Але експерт Центру європейських реформ Луїджі Скацієрі переконаний, що жодна з партій, які вірогідно у війдуть в новий уряд, не буде кардинально змінювати італійську зовнішню політику. Хоча вони можуть створити "певний шум навколо санкцій проти Росії", укласти з Москвою певні ділові угоди і дещо змінити свій підхід до членства в НАТО.
Нагадаємо, що в Італії президент розпустив парламент. Проведення дострокових парламентських виборів призначено на 4 березня. Згідно з останніми опитуваннями, жодна з італійських партій не зможе сформувати парламентської більшості. Найбільшою підтримкою користується популістська партія "Рух п'яти зірок", очолювана коміком і блогером Беппе Грілло (28%), на другому місці - правляча в Італії Демократична партія (23%).