Так само як і падіння Берлінської стіни або крах Lehman Brothers, пандемія коронавірусу стала для світу руйнівним подією, наслідки якої зараз важко навіть уявити. Точно можна сказати лише те, що підірвавши темп життя, похитнувши ринки і викривши компетенцію урядів або її відсутність, захворювання потягне за собою постійні зміни в розстановці політичних і економічних сил. Однак ці наслідки стануть очевидними з часом, призводить "Уніан" переклад статті Foreign Policy, в якій зібрані думки експертів про те, яким стане світ після пандемії Covid-19.
Професор міжнародних відносин Гарвардського університету Стівен Уолт вважає, що після подолання коронавірусу світ стане менш відкритим, більш бідним і не таким вільним, як зараз. На його думку, пандемія зміцнить державу і зробить більш сильним націоналізм. Уряди всіх видів прийматимуть надзвичайні заходи, щоб подолати кризу. Багато з провладних людей не захочуть відмовлятися від нової влади, коли все закінчиться.
На думку Уолта, через коронавірус зміщення сил із Заходу на Схід посилиться. Південна Корея і Сінгапур краще інших країн відреагували на пандемію Covid-19. У свою чергу Китай зробив висновки зі своїх помилок, які допустив раніше, і відповів більш рішуче. Проте Європа і Сполучені Штати зреагували на пандемію повільно і необдумано, що ще більше нашкодило аурі західного "бренду".
Незмінною залишиться фундаментальна конфліктна природа світової політики. У минулому всі епідемії, включно з Іспанським грипом 1918-1919 років, не змогли зупинити ворожнечу між великими силами. Нова глобальна ера співпраці з епідемій не починалася. Коронавірус Covid-19 не стане винятком. Світ ще більше відійде від гіперглобалізації, адже громадяни будуть вимагати захисту в урядів своїх держав. У свою чергу держави і компанії почнуть шукати спосіб скоротити свої уразливості в майбутньому.
"Коротше кажучи, COVID-19 створить світ, який буде менш відкритим, менш багатим і менш вільним. Все не обов'язково має бути так. Але комбінація зі смертельного вірусу, неадекватоного планування і некомпетентного лідерства поставила людство на новий і тривожний шлях", - вважає Стівен Уолт.
Думки про те, що глобалізації в знайомому нам вигляді не стане, дотримується і директор Chatham House Роберт Ніблетт. Пандемія Covid-19 може стати останньою краплею для економічної глобалізації. Економічна та військова сила КНР, які почали зростати, вже змусила обидві політичні партії Сполучених Штатів від'єднання від Пекіна інтелектуальної та технологічної власності. Це також змусило партії США намагатися змусити союзників зробити те ж саме. Надійність поставок деяких компаній поставило під питання зростаючий суспільний і політичний тиск, з допомогою якого вимагають скоротити викиди в атмосферу. Тепер коронавірус змушує уряди, компанії та суспільства посилювати власні можливості. Адже це дозволить впоратися з тривалими періодами економічної самоізоляції.
В такому контексті варіант того, що світ повернеться до ідеї взаємовигідній глобалізації, яка стала визначальною на початку 21 століття, здається малоймовірним. Без стимулу, спрямованого на захист спільних досягнень від глобальної економічної інтеграції, архітектура глобального економічного управління, побудована в 20-му столітті, швидко атрофується. Політичні лідерам необхідна буде неймовірна самодисципліна для збереження міжнародного співробітництва, без перетворення в геополітичні змагання.
"Довівши своїм громадянам свою здатність розібратися з COVID-19, лідери зможуть отримати певний політичний капітал. Але тим, хто провалиться, буде важко протистояти спокусі перекласти провину на когось іншого", - вважає Ниблетт.
На думку професора політології та міжнародних відносин Пристонсокго університету Джона Ікенберрі, демократіям доведеться вийти із зони комфорту. Незабаром криза посилить всі можливі табору у великих стратегічних дебатах Заходу. Націоналісти і антиглобалісти, "яструби" в політиці щодо Китаю, а також ліберальні інтернаціоналісти побачать нові докази правильності саме їх поглядів. Зараз важко побачити щось окрім посилення руху в бік націоналізму, ворожості великих сил, стратегічної розв'язки і всього іншого, особливо враховуючи економічну шкоду і соціальний крах, що відбувається сьогодні.
"Так само, як у 1930-х і 1940-х роках, може з'явитися повільний розвиток протитечії, певний вид впевненого інтернаціоналізму, схожого на той, який Франклін Рузвельт і кілька інших державних лідерів почали окреслювати до і під час Другої світової війни. Крах світової економіки в 1930-х показав, наскільки були пов'язані між собою тодішні суспільства і наскільки вони були чутливі до того, що Рузельт називав "зараженням"", - вважає Інкенберрі.
Для Сполучених Штатів загроза з боку інших великих сил була меншою, ніж від внутрішніх сил. Рузвельт разом з іншими інтернаціоналістами просували післявоєнний порядок, який відбудує відкриту систему з новими формами захисту та інструментами управління взаємною залежністю. США не могли просто сховатися в своїх кордонах. Але робота в післявоєнному порядку вимагала участі в побудові глобальної інфраструктури та багатостороннього співробітництва.
"Тому США та інші західні демократії можуть пройти через той же набір реакцій, викликаний відчуттям уразливості. Реакція може спочатку бути націоналістичною, але в довгостроковій перспективі демократії вийдуть зі своєї зони комфорту і знайдуть новий тип прагматичного і захищеного інтернаціоналізму", - вважає Ікеннбері.
У той же час старший науковий співробітник Ради закордонних справ К. О'нейл помітила, що коронавірус Covid-19 підриває фундаментальні догми глобального виробництва. Зараз компанії переосмислять і скоротять багатокрокові ланцюжки поставок, які на сьогоднішній день домінують у виробництві.
Глобальні ланцюжки поставок вже переживали удар як в економічному вимірі через підвищення вартості працівників з Китаю, торговельної війни президента США Дональда Трампа, успіхів роботів, автоматизації і 3D-друку, так і в політичному – через реальні і прогнозовані втрати робочих місць, особливо у розвинених економіках.
Новий коронавірус зруйнував багато з цих зв'язків. Закриття заводів у заражених районах позбавило інвесторів і виробників товарів. Точно так ж лікарні, супермаркети, аптеки та магазини залишилися без роздрібної торгівлі. З іншого боку, через пандемії багато компаній захочуть знати більше інформації про те, звідки вони отримують поставки. Вони будуть вибирати ефективність, а не перенасичення. Уряду також будуть втручатися, змушуючи стратегічну промисловість будувати внутрішні запасні ланцюга і резерви. Прибутковість упаде, але стабільність поставок повинна зміцнитися.
На сьогоднішній день кількість хворих на коронавірус у всьому світі перевищила 400 тисяч осіб. У багатьох країнах введено карантин і обмежувальні заходи.
Зокрема в Україні карантин, введений 12 березня, повинен тривати до 24 квітня. При цьому по всій країні діє режим надзвичайної ситуації.
Станом на 26 березня, в Україні офіційно зафіксували 156 випадків захворювання на Covid-19. Одна людина одужала, ще п'ятеро померли.