Європейський комісар, відповідальний за питання оборонної промисловості, заявив, що ЄС під час кризи в Афганістані зрозумів необхідність нарощування власного оборонного потенціалу та розвитку «атрибутів жорсткої сили», пише Financial Times.
Європейський комісар Тьєррі Бретон сказав Financial Times, що спільна оборона «більше не є вибірковим питанням» і що ЄС повинен вчитися виконувати військові місії в «повній автономії» на своєму кордоні та в інших регіонах світу.
Вихід з США з Афганістану викликав стурбованість Європи щодо того, наскільки вона може покладатися на Вашингтон. Ця ситуація стала початком дискусії навколо того, як ЄС може узгоджувати свою економічну вагу з дипломатичним та військовим впливом.
ЄС має довгу історію, коли йдеться про ідею спільної оборони, і деякі дипломати та аналітики ставлять під сумнів, чи зможе блок цього разу дійти згоди у цьому питанні. Генерал армії США Бен Ходжес сказав, що ЄС не повинен створювати паралельні структури з НАТО, які в кінцевому підсумку вичерпують ресурси та персонал, не покращуючи безпеку Європи.
Зараз дискусії в Брюсселі зосереджені на силах швидкого реагування, але ЄС не використав попередні спроби об’єднати оборонні ресурси.
У 1999 році ЄС домовився про спільну оборонну політику, яка передбачала розширення спроможності держав-членів спільно відправляти 50–60 тисяч військовослужбовців за кордон протягом 60 днів, а в 2007 році встановив систему з двох національних бойових груп по 1500 військовослужбовців «у режимі очікування» для відправлення в гарячі точки по всьому світу. Але це не було реалізовано.
Бретон каже, що ЄС не розглядає заміну НАТО, а скоріше його доповнення у сферах, де альянс менш активний, додавши, що рішення США вийти з Афганістану було «досить складним» для деяких європейських держав, з якими не проводились консультації.
«Ми розуміємо, що наші союзники будуть більше зосереджені на Китаї і на Азії. На тлі кризи в Афганістані ми зрозуміли, що так чи інакше повинні посилити свою солідарність в обороні», - додав Бретон.
Ці аргументи, схоже, набрали популярності у європейських столицях, включаючи Париж, де президент Еммануель Макрон вже давно виступав за переосмислення стратегій та методів НАТО.
Макрон зустрівся з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рутте в Єлисейському палаці, після чого обидві країни наголосили на необхідності розвитку «стратегічної автономії» ЄС на економічному та військовому фронтах, продовжуючи тісну співпрацю з НАТО.
«Дві країни визнають, що Європа повинна бути стійкою та здатною брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку та оборону, виділивши ресурси, необхідні для цієї мети», - йдеться у спільній заяві.
На рівні ЄС країни-члени висунули пропозиції щодо 5-тисячного військового підрозділу. Проте високий представник ЄС Жозеп Боррель зіштовхнувся зі скептично налаштованими європейськими лідерами.
Представник Єврокомісії сказав, що ініціатива стосується забезпечення участі ЄС у нових сферах безпеки, які не завжди охоплюються участю держав-членів НАТО.
Європейські країни також стурбовані тим, що членство Туреччини в НАТО може створити конфлікт інтересів для держав ЄС, які прагнуть покладатися на альянс для подолання потенційних загроз на Близькому Сході.
Такі члени ЄС, як Польща та країни Балтії, залишатимуться обережними щодо будь-якої ініціативи, яка може викликати сумніви щодо ролі Вашингтона чи НАТО.
«НАТО має залишатися основою для посилення колективної оборони в Європі. Це не змінюється після кризи в Афганістані», - каже директор Естонського інституту зовнішньої політики.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав FT, що «трансатлантичні зв'язки» залишаються критичними для надійної оборони Європи. Роль Великої Британії також є ключовим чинником навіть після її виходу з ЄС.
Аналітик з Німецького інституту міжнародних справ та питань безпеки Клаудія Майор поставила під сумнів, чи дійсно вихід з Афганістану стане справжнім поворотним моментом у дискусії щодо того, чи будуть окремі країни-члени ЄС сприймати свою обороноздатність досить серйозно.
15 серпня таліби увійшли до Кабула, і президент Афганістану Ашраф Гані залишив країну. Перед цим протягом менш ніж двох тижнів «Талібан» узяв під контроль більшу частину провінцій Афганістану.
Детальніше про наслідки дій Вашингтона і дестабілізації в регіоні — в статтях Миколи Замікули «Що залишиться в Афганістані після виведення американських військ?»і «Перемога «Талібану» в Афганістані: хто програв насправді», а також у матеріалі Олексія Їжака «Трагедія Афганістану: «Талібан» прийшов» для читачів ZN.UA.