В Хорватії проходять президентські вибори. Після підрахунку 99% голосів виявилося, що перше місце посів колишній прем'єр-міністр Зоран Мілановіч. Проте жоден з трьох кандидатів не набрав необхідної для перемоги кількості голосів, тому президентська гонка вийшла у другий тур, де будуть змагатися чинний президент Колінда Грабар-Кітарович і Зоран Мілановіч.
Кандидат соціалістичних демократів і колишній прем'єр-міністр Зоран Мілановіч зайняв перше місце в першому турі президентських виборів у Хорватії, заявила Державна виборча комісія у неділю, 22 грудня, після підрахунку 99% голосів, повідомляє Reuters.
Мілановіч отримав 29,5% голосів, випередивши чинного правоцентристського президента Колінду Грабар-Кітарович, кандидата від правлячого Хорватського демократичного союзу (ХДС), з 26,7%. Незалежний кандидат Мирослав Скоро, популярний співак з консервативними націоналістичними поглядами, зайняв третє місце з 24,4% голосів.
Мілановіч і Грабар-Кітарович зустрінуться у фіналі 5 січня 2020 року.
Президентська роль у Хорватії є в значній мірі церемоніальною, оскільки глава держави не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики і оборони. У президента є п'ятирічний термін повноважень, наступний з яких розпочинається у лютому 2020 року.
Незважаючи на друге місце в першому турі, Грабар-Кітарович, чий перший термін перебування на посаді деякі спостерігачі оцінили як досить м'який, з невеликим політичним змістом і великою кількістю популістської патріотичної риторики, здається фаворитом у другому турі.
"Праві виборці" Скоро" навряд чи підтримають Мілановича, тому Грабар-Кітарович, схоже, має намір розраховувати на збільшення числа потенційних виборців у другому турі", - сказав політолог Давор Гьенеро.
Другий тур об'єднує кандидатів двох найбільших партій в рік, коли Хорватія також проведе парламентські вибори, швидше за все, восени.
Щодо України Хорватія дотримується позиції ЄС, не висловлюючи, втім, особливих претензій до Росії. У квітні відбулася зустріч Хорватії та України з питань євроінтеграції, де йшлося, в тому числі, і про окуповані території, і хорвати пообіцяли поділитися вдалим досвідом реінтеграції Подунав'я, регіону на кордоні з Сербією, де в 1996-1998 роках було відновлене мирне життя і взаємини людей. Цю програму реінтеграції вважають найуспішнішою в історії ООН.
Через шість років після вступу Хорватії до Європейського Союзу балканська країна отримала зелене світло від Європейської комісії на приєднання до Шенгенської зони. Офіційно це рішення буде опубліковано вже у вівторок, 22 жовтня 2019 року, пише Bloomberg.
Після того, як приєднання країни до Шенгенської зони буде затверджено Європейською комісією, позитивне рішення з цього питання має прийняти також Європейська рада.
Як пояснюють у Європейській комісії, робота по завершенню всіх необхідних оцінок з приводу приєднання Хорватії йде добре і "як тільки будуть виконані всі критерії" Хорватія стане повноправним членом Шенгенської зони.
На сьогоднішній день Хорватія є останньою країною, яка стала членом Європейського Союзу.