Перед війною в Перській затоці в 1990 році тогочасний президент 3 Тургут Озал з танка проголосив: "Я зрізаю шлях до Європейської спільноти".
Через чверть століття після того турецька мрія приєднатися до ЄС майже мертва. Про це сьогодні пише The Economist, нагадуючи, як Європейський парламент 24 листопада закликав лідерів союзу заморозити переговори з Анкарою про членство через жорсткі чистки, які почалися після провального перевороту.
Нинішній турецький президент Раджеп Таїп Ердоган відповів на рішення євродепутатів вже наступного дня, пригрозивши відкрити шлях в Європу для трьох мільйонів біженців, які живуть на його боці Егейського моря.
"Ви зрадили свої обіцянки", - сказав він, нагадуючи про домовленість між ЄС і Туреччиною про прийом біженців у обмін на мільярди євро допомоги і безвізовий режим для турків.
Лідери країни ЄС, які будуть обговорювати турецьке питання на саміті 15 грудня, навряд чи прислухаються до поради Європарламенту. Ердоган дуже не популярний в Європі, і панівні політики у Франції, Німеччині і Нідерландах, які готуються до вибрів наступного року, не готові пробачати йому. Однак ще більше вони бояться чергової кризи через посилення напливу біженців. Крім того, багато з них не хочуть ставити під удар івестиції в Туреччині.
"Якщо хтось розгойдає човен надто сильно, він поставить свої економічні інтереси на карту", - сказав колишній посол ЄС в Туреччні Марк П'єріні.
Однак нинішні відносини з Анкарою не стійкі. Європейська підтримка входженню Туреччині в союз різко впала. Переговори про членство зайшли в глухий кут. За більш як 10 років сторони обговорили лише 16 з 35 розділів. Вісім розділів заблоковані через небажання Туреччини визнавати Кіпр. І, схоже, ця проблема залишиться, оскільки переговори про об'єднання окупованої частини острова з владою в Нікосії провалилися 22 листопада.
Ердоган розглядає вхід у ЄС як право Туреччини через її стратегічну важливість. Якщо хоч колись і існував коротший шлях вступу в союз, він так і не зміг знайти його. Сьогодні уряд Ердогана відкрито зневажає праивла ЄС. Після провальної спроби перевороту 37 тисяч людей включно з журналістами і депутатами від прокурдської партії були арештовані. При цьому лише кільком десяткам з них були оголошені формальні обвинувачення. Ще 120 тисяч чиновників були або звільнені, або їхня робота була призупинена. Звинувачення в катуванні накопичуються, хоча турецька влада заперечує їх.
Ердоган також підтримував відновлення смертної кари. Це "червона лінія" як для ЄС, так і для Ради Європи. Нещодавно президент Туреччини також заявив, що думає над вступом в Шанхайську організацію співробітництва, Куди входять Росія, Китай і Узбекистан, замість Євросоюзу. Ердоган також пообіцяв організувати референдум на тему вступу Туреччини в ЄС.
Турецькі чиновники звинувачували ЄС у подвійних стандартах роками, і на це були певні причини. Багато європейських лідерів включно з екс-президентом Франції Ніколя Саркозі і німецьким канцлером Ангелою Меркель не бачили місця в ЄС для мусульманської країни з населенням 80 мільйонів людей навіть тоді, коли демократія в Анкарі була в найкращому стані. Ніхто з них також не приїхав у Анкару, щоб засудити переворот і підтримати уряд.
Тим часом, риторика Анкари стає дедалі більше ворожою. Ердоган звинувачує Захід у неправомірній співпраці з курдами і навіть з "Ісламською державою". Турецький міністр закордонних справ часом відмовляється проводити телефонні розмови зі своїм німецьким колегою. Провладні газети без будь-яких доказів пишуть, що Захід організував змову проти Туреччини. Європейські дипломати застерігають, що завдану відносинам шкоду буде тяжко загладити.
"Чим довше це триває, тим сильніше у ЄС бажання закритися. Єдиний шлях для Туреччини запобігти цьому - це зменшити напір і зупинитися", - сказав виданню неназваний дипломат.
Однак з огляду на сьогоднішню ситуацію, здається, що розрив між Туреччиною і ЄС - це лише питання часу.
Нещодавно стало відомо, що Меркель виступила проти переговорів з Туреччиною про її приєднання до ЄС. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган напередодні заявив, що його країна ще сподівається на вступ в ЄС, але у неї є "багато інших альтернатив".
Раніше Ердоган допустив вступ Туреччини в ШОС замість ЄС. За його словами, Анкарі було б "зручніше" працювати з Шанхайською п'ятіркою.