Цей тиждень для Польщі ознаменував завершення ери ліберальної "Громадянської платформи". У другому турі президентських виборів переміг Анджей Дуда, представник опозиційної партії "Право і справедливість".
Українські ЗМІ привітали нового польського президента. Його гострі антиросійські й проукраїнські висловлювання під час передвиборних перегонів були музикою для українських вух - чого лишень варта можливість направити польських військових в Україну, яку Анджей Дуда підтвердив в одному з інтерв'ю.
Проте надмірний ентузіазм у прогнозах щодо польсько-українських відносин наразі передчасний, пише в статті для DT.ua Катерина Зарембо з Інституту світової політики.
Зазначимо, що питання війни в Україні є настільки контроверсійним для польського політичного дискурсу, що всі кандидати, крім чинного президента, намагалися його уникати.
На думку науковця - викладача Інституту міжнародних відносин у Польщі Анджея Шептицького, польському виборцеві небайдужі геополітичні питання і відносини з Україною зокрема, проте соціально-економічна політика для нього важливіша. Іронія полягає в тому, що за польською конституцією обов'язки президента охоплюють передусім сферу зовнішньої та оборонної політики (президент є представником держави на міжнародній арені і Верховним головнокомандувачем польської армії), тоді як економіка й соціальна політика є виключною компетенцією уряду.
З іншого боку, ані чинна прем'єрка Єва Копач, ані міністр закордонних справ Гжегож Схетина поки що не виявляли особливої зацікавленості в українському питанні. Ключовим переговірником для України в Польщі був саме президент Коморовський. До того ж Броніславу Коморовському вдавалося, за визначенням польських ЗМІ, працювати "прем'єром за сумісництвом", утримуючи вплив на уряд.
Навряд чи Анджей Дуда зможе повторити його досвід. У виборчому штабі "Права і справедливості" вже заявили, що лідер партії Ярослав Качинський претендує на прем'єрське крісло, а також дали зрозуміти, хто в партії головний. "Дуда став президентом завдяки політичному генію Ярослава Качинського", - прокоментувала голова виборчого штабу Дуди Беата Шидло.
До речі, від заяви про відрядження польських військових до України Дуда вже давно відхрестився. Він пояснив, що мав на увазі тільки польську підтримку в лавах НАТО. Щоб остаточно розставити крапки на "і", він дав чітку відповідь в опитувальнику Latarnik Wyborczy, який заповнили всі кандидати перед виборами: військовій допомозі Україні - ні, гуманітарній - так.
Загалом така позиція відповідає настроям польських виборців: згідно з масштабним дослідженням польської, німецької та російської суспільної думки щодо російсько-українського конфлікту, здійсненим польським Інститутом публічних справ спільно з Фондом Бертельсмана, тільки 25% поляків висловилися за надання Україні військової підтримки, і значно більше - 56% - за надання економічної допомоги. До слова, 35% польських виборців підтримують запроваджені санкції проти Росії, а 41% виступає за їх розширення.
Вочевидь, поразка Коморовського таки відображає настрої виборців і в зовнішньополітичній площині: 51% поляків має несхвальну думку про дії уряду стосовно російсько-українського конфлікту. Автори дослідження зазначають: серед цієї групи є ті, хто підтримує зближення з Росією, і ті, хто вважає, що уряд міг би бути суворішим до Москви. Оскільки проросійські кандидати, як-от Магдалена Огурек, отримали на виборах мізерні результати, можна припустити, що остання група є чисельнішою.
Разом з тим ця оцінка може стосуватися не тільки дій польського уряду за межами ЄС, а й усередині об'єднання.
Польські експерти оцінюють європейські перспективи партії Дуди песимістично: "Право і справедливість" традиційно вважається консервативною та євроскептичною партією, ідеологічно схожою на угорський "Фідес", британських торі та чеських консерваторів. До речі, Качинський раніше зізнавався, що захоплюється політикою Віктора Орбана. А відтак можна прогнозувати не так посилення позиції Польщі в ЄС, як її ізоляцію та збільшення розбіжностей усередині Союзу.
Такий сценарій є негативним для України. Яцек Кухарчик, голова правління Інституту публічних справ, прогнозує: "Всупереч виключенню Польщі з нормандського формату чинний президент Коморовський мобілізував міжнародну підтримку для України. За президентства Дуди лобістський потенціал Польщі майже напевно зменшиться".
Проте зазначимо, що в Німеччині результату президентських виборів не драматизують. Найвпливовіші німецькі видання Frankfurter Allgemeine Zeitung і Die Welt опублікували матеріали, які загалом позитивно оцінюють перспективи польсько-німецького співробітництва за президентства Дуди - мовляв, спільних інтересів достатньо. Телеграма канцлерки Німеччини Ангели Меркель також продемонструвала, що в Берліні налаштовані на співпрацю.
Для Москви президентство Дуди може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, обіцяна Дудою політика щодо НАТО є неприйнятною для Кремля. З іншого - протягом передвиборної кампанії Анджей Дуда здебільшого уникав різких заяв щодо Росії і не спекулював на темі авіакатастрофи під Смоленськом. Крім того, потенційна ізольованість Польщі в ЄС гратиме на руку Кремлю. Показово, що президент РФ Владімір Путін надіслав Анджею Дуді вітальну телеграму ще в понеділок, не чекаючи офіційних результатів ЦВК.
В офіційному Києві результати польських виборів сприйняли стримано. На відміну від президентів РФ і Німеччини, голова Української держави Петро Порошенко не поспішав вітати Анджея Дуду з обранням. Заступник глави адміністрації президента Валерій Чалий в ефірі телеканалу "Інтер" сказав, що для України було б "прагматичніше" продовжити діалог з Коморовським, який добре розуміється на українських політичних нюансах. Разом з тим він наголосив, що польсько-українські відносини "мають реальні підстави розвиватися незалежно від того, хто буде на посаді президента".
Анонсованої зустрічі між Петром Порошенком і Анджеєм Дудою під час візиту українського президента до Варшави не відбулося. Спочатку у штабі Дуди послалися на його завантаженість, а згодом і сам візит було скасовано. Анджей Шептицький вважає, що це недобрий початок відносин між президентами двох держав. Водночас Ян Пєкло, директор польсько-української фундації PAUCI, не вбачає у скасуванні зустрічі нічого драматичного - на його думку, Дуда може бути просто не готовий до зустрічей такого рівня. А загалом експерти погоджуються, що Анджей Дуда підтримуватиме щодо України політику свого попередника - солідарну, але стриману.
Більше про результати президентських виборів у Польщі читайте у статті Катерини Зарембо у свіжому номері газети "Дзеркало Тижня. Україна".