Захід та РФ понад два роки вели переговори, в результаті яких 1 серпня відбувся обмін ув’язненими, пише Reuters з посиланням на власні джерела. За даними агентства, росіяни готові були почати перемовини вже через кілька місяців після затримання в Росії у лютому 2022 року американської баскетболістки Бріттні Грінер.
Вона сама не раз пропонувала Вашингтону обміняти спортсменку та колишнього морського піхотинця США Пола Уілана на російського кілера Вадима Красікова. Уілан у РФ був засуджений за шпигунство.
Красіков відбував довічне ув’язнення у Німеччині. Тому США не вважали цю пропозицію серйозною.
На початку року радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван зустрівся зі своїм колегою з ФРН Єнсом Плетнером, аби з’ясувати, яким чином можливо укласти угоду щодо Уілана. Грінер обміняли в грудні 2022 року на торговця зброєю Віктора Бута.
Своєю чергою держсекретар США Ентоні Блінкен говорив про це з очільницею німецького Міністерства закордонних справ Анналеною Бербок на полях зустрічі в Японії 17 квітня 2023 року. Тоді було запропоновано новий варіант – Красіков в обмін на Алєксєя Навального, якого вважають російським опозиціонером.
У березні минулого року в РФ також затримали громадянина США – репортера WSJ Евана Гершковича. А в жовтні того ж року затримали та заарештували російсько-американську журналістку «Радіо Свобода» Алсу Курмашову.
Після цього, як зазначив співрозмовник Reuters, Вашингтон запропонував ще один обмін, але знову без Красікова. Цю пропозицію в Москві відхилили.
У січні цього року президент США Джо Байден під час телефонної розмови з німецьким канцлером Олафом Шольцом запросив того на зустріч у Білому домі. Під час останньої головним питанням мало стати проведення обміну. США та Німеччині все ж вдалося попередньо домовитись про угоду, яка включала обмін Красікова.
У лютому Навальний помер у російській колонії. А США тим самим втратили ту частину угоди, яка була привабливою для Німеччини.
Під час Мюнхенської конференції віцепрезидентка Камала Гарріс зустрілася в кулуарах з прем'єр-міністром Словенії Робертом Голобом. Вона хотіла переконатися, що Словенія виконає свою частину угоди полоненими. У словенських в’язницях були двоє росіян, засуджених за шпигунство, яких США переконували звільнити.
В кінці квітня цього року Байден у листі до Шольца описав потенційну угоду, яка, щоправда, була складною у виконанні. У червні було схоже, що Шольц готовий виконати німецьку частину домовленостей – звільнити Красікова. Це дало б страт багатоетапному обміну ув’язненими.
Тоді Вашингтон передав Москві нову пропозицію, у відповідь на яку згодом почали надходити обнадійливі сигнали. Зокрема, в РФ спочатку розпочалися, а потім і прискорилися судові процеси над Гершковичем і Курмашоовою. Через два тижні після цього адміністрація американського президента отримала з Москви офіційне повідомлення, що РФ готова прийняти угоду.
Байден зателефонував Голобу, аби домовитись про фінальну частину угоди. Це сталося за кілька годин до того, як президент США оголосив, що не балотуватиметься на другий термін.
Вже цього тижня Джейк Салліван зателефонував родинам затриманих та повідомив, що «прийшов час прийти до Білого дому і зустрітися з президентом». Мовляв, у нього є новини.
Нагадаємо, 1 серпня між Заходом та Росією в Анкарі за посередництва Туреччини відбувся найбільший з часів холодної війни обмін ув'язненими. Участь в ньому взяли 26 засуджених з семи держав. Серед них — репортер WSJ Еван Гершкович, морпіх Пол Вілан, російський опозиціонер Ілля Яшин та радіожурналістка Алсу Курмашева. Після обміну 13 його учасників повернулися до Німеччини, троє — до США, і десятеро — до Росії. Серед останніх — полковник розвідки ФСБ Вадім Красіков, причетний до вбивства опонента Кремля у 2019-му. Однак ЗМІ припускають, що він також міг брати участь у вбивстві Анатолія Собчака, через що володіє цінною для Владіміра Путіна інформацією.