Хіба перегляд телевізора робить людей дурними? Чи можуть дурні люди частіше голосувати за популістські партії? І чи можуть ці ефекти зберігатися роками чи навіть десятиліттями? Автор журналу The Atlantic Яша Моунк пише, що, якби його запитали про це кілька днів тому, він би скептично поставився до цих заяв. Такі заяви звучать дуже схоже на те, у що хочуть вірити освічені люди. Але нова стаття, опублікована в Американському економічному огляді, одному з найпрестижніших у світі журнали з суспільних наук, припускає, що в цих кліше може бути правда.
У ході дослідження три економіста, Рубен Дюранте, Паоло Пінотті і Андреа Тесей, змогли надати вагомі докази для шокуючого набору висновків: перегляд великої кількості розважальних телевізійних програм, схоже, негативно впливає на ваш інтелект. І це також підвищує ймовірність того, що ви проголосуєте за популістські партії.
До кінця 1970-х років італійське телебачення було серйозною справою. Єдиними національними каналами керував RAI, державний мовник. У середньому RAI віщають тільки близько 10 годин в день. Майже дві третини його вмісту складалися з серйозних новин чи освітніх програм. Навіть реклама повинна була відповідати високим моральним стандартам. Наприклад, в рекламі корму для тварин заборонялося показувати рухомі зображення кішок або собак. Очевидно, боси в RAI вважали, що компаніям недоречно купувати продукти для Котика або Ровера, поки люди в країнах, що розвиваються, страждають від голоду.
Все змінилося, коли Сільвіо Берлусконі, один з найбагатших підприємців Італії, почав скуповувати регіональні канали в 1980-х роках. Хоча італійські суди неодноразово оголошували його діяльність незаконною, тісні зв'язки Берлусконі з провідними політиками дозволили йому побудувати першу в Італії приватну мережу Mediaset.
Різниця між RAI і Mediaset була приблизно такою ж, як між американськими мережами 1960-х і кабельними шоу 2010-х. Менше 10 відсотків контенту Mediaset складається з новин або освітніх програм. У той час як RAI присвятив годинник серйозним політикам і професорам, обговорювати насущні проблеми дня, канали Берлусконі зосередилися на найменшому загальному знаменнику. На одному з найбільш сумно відомих шоу Mediaset модель знімала предмет одягу кожен раз, коли учасник відповідав на питання правильно чи мав щасливий поворот за кермом рулетки; коли вона була (майже) голою, він переміг.
Поступове впровадження мереж Берлусконі в різних регіонах Італії дозволяє вивчити вплив розважального телебачення на поведінку виборців. Наприклад, Дюранте, Пінотті і Тесей виявили, що в деяких частинах Італії, що раніше мали доступ до Mediaset, значно більше голосів у 2004 році було за Forza Italia - тоді нову політичну партію Берлусконі, коли вона вперше вийшла на політичну сцену.
Ефект зберігався протягом 1990-х і 2000-х років, коли регіони, які піддавалися впливу Mediaset раніше, ніж інші, голосували за Берлусконі в більшій кількості. Щоб переконатися, що Mediaset був доречним фактором, автори порівняли міста і села, які змогли отримати хороший прийом, з сусідніми, які спочатку мали поганий сигнал через фізичні перешкоди, такі як гори. Дивно, але італійці, мали хороший доступ до Mediaset за випадковим географічних причин, проголосували за популістів у більшій кількості, ніж їх сусіди, які цього не зробили.
Автори дослідження стверджують, що серед італійців старшого віку "більш широку підтримку Forza Italia можна пояснити їх схильністю до помітного про-берлусконського зміщення випусків новин Mediaset". Чим раніше вони піддавалися впливу Mediaset, тим більше вони дивилися розважальні програми, тим легше їм маніпулювали, коли ведучі Mediaset співали похвали Берлусконі. Досить просто.
Як щодо молодих італійців? За словами авторів, постійні споживачі розважального телебачення воліли Берлусконі, тому що у них були погані когнітивні навички. Це звучить як дурний жарт Ліги Плюща - але дослідження дійсно показало, що італійці, які дивилися багато Mediaset до 10 років, показали гірші результати в серії тестів за рахунком і грамотності.
Це зниження складності ускладнило Берлусконі, так стверджує теорія, тому що популістські партії навмисно звертаються до виборців, які менш обізнані про політику.
До того, як стати президентом, Дональд Трамп, як відомо, заявив: "Я люблю малоосвічених".