Обіцянки президента Росії Володимира Путіна поповнити ядерний арсенал чотирма десятками міжконтинентальних ракет нагадує конфлікт СРСР із Заходом у часи Микити Хрущова. Тільки тоді у Вашингтона було більше інструментів і підтримки американців для протистояння проти Кремля.
Про це німецькому виданню Focus розповів швейцарський військовий експерт, директор Інституту стратегічних досліджень Веденсвіля Альберт Штаель. На його думку, США нині поводяться пасивно у конфлікті в Україні, тому що в них немає фінансових можливостей для конфронтації з Москвою і початку нової "гонки озброєнь". Крім того, на думку експерта, ідея нової Холодної війни не популярна серед американців.
Тож країни Європи, які опинилися на передовій в українському конфлікті, можуть з часом перестати розраховувати на захист Вашингтона і шукати "покровительства" у Володимира Путіна. Зокрема, так може вчинити Німеччина.
"Знаю, зараз це виглядає дуже неймовірно. Але чому взагалі не допускати такої думку? В минулому Росія і Німеччина вже укладали союзи. Якщо Берлін відчує загрозу для своїх державних інтересів, він може змінити свій курс", - переконаний Штаель.
Він додав, що в кулуарах Берліна вже ведуться обговорення сценарію можливого зближення з Росією у майбутньому. Німецькі політики "намагаються прорахувати всі можливі варіанти розвитку подій". І ситуація в Україні стане визначальним фактором. На думку Штаеля, якщо Німеччина почне шукати компромісів з Росією, так вчинять і інші європейські країни.
А нинішнє розміщення важкого озброєння США у Східній Європі – це лише спроба "заспокоїти союзників" у Балтії і Польщі. Однак, це ще не означає готовність американців воювати за свободу цих країн. Тим часом, у Білому Домі запевнили, що США зобов'язані захищати територіальну цілісність союзників по НАТО. При цьому американська сторона нагадала саме про плани розмістити озброєння в Східній Європі.
В цей же час, видання Die Welt писало, що Німеччина дистанціюється від НАТО. Оскільки Берлін, як і багато інших столиць Європи, не хоче виконувати свої зобов'язання за договором про спільний захист в рамках Альянсу. Це випливає з дослідження американської компанії Pew. На питання про те, чи повинна країна-член Північноатлантичного Альянсу використовувати військові засоби для захисту свого союзника блоку в разі нападу на нього з боку Росії, 56 % німців відповіли "ні". Тільки 38 % німців виступили в такому разі за військову підтримку, що є виконанням п'ятої статті договору НАТО. У свою чергу американці менш охоче, ніж європейці готові надавати економічну допомогу Україні. Але налаштовані на застосування військової сили проти Росії у випадку, якщо вона нападе на сусідню країну, яка є членом НАТО.