Тяжкій поразці російської армії на схід від Харкова могли сприяти свідомо неправдиві доповіді про ситуацію на місцях від командирів усіх рівнів. Це формує далеку від реальності картину на фронтах у вищого командування та, відповідно, впливає на прийняття ними рішень.
Таку думку висловлює британський історик та військовий експерт Кріс Оуен. Він називає цей феномен "a culture of institutionalised lying", що можна перекласти як "культура узаконеної брехні", пише оглядач Бі-бі-сі Ілля Абішев.
"Офіцери російської армії часто брешуть своєму начальству про стан свого підрозділу. Наслідки цієї брехні, ймовірно, були дуже важкими для російських військових. Командні рішення - де і коли атакувати та оборонятися - приймалися явно на основі хибної інформації. Це призвело до численних непотрібних жертв і військовим невдачам", - пише автор.
"Узаконена брехня", за інформацією Оуена, широко поширена. Про це повідомляють російські підрозділи всіх фронтів і всіх спеціальностей, від десантно-штурмових до мотопіхотних. Ймовірно, це також відбувається у військово-морському флоті, авіації та ракетних військах», — пише він.
Ефект хибних повідомлень посилюється в міру того, як вони піднімаються службовим ланцюжком. Помилкові повідомлення командирів невеликих підрозділів можуть поєднуватися з ще більш хибними повідомленнями вищих, до яких старші офіцери додають власні помилкові повідомлення.
Зрештою, коли звіти доходять до вершини ланцюжка — до керівництва міноборони Росії і до самого Путіна, — вони вкрай спотворені й неточні, що тягне за собою прийняття фатально невірних рішень, вважає британський експерт.
На приписки і окозамилювання в російських військових частинах на території України давно скаржилися безпосередні учасники бойових дій і автори, які мають надійні джерела на місці подій. Багато хто з них підтримує війну з Україною.
Після тяжкої поразки російської армії під Харковом і вимушеного відступу з-під Ізюма на цю проблему почали ще більше звертати увагу.
"Пам'ятайте про неіснуючі дивізії Гітлера, якими він збирався виправити становище на фронті, зупинити рух російської армії, розбити її, і вже контратакувати і це все? Ми зараз маємо приблизно схожу картину", - пише проросійський телеграм-канал.
"Планування відбувається на підставі звітів. А звіти відрізняються від реальної картини. Насправді частини укомплектовані лише у звітах, техніка справна і за штатом укомплектована, так звані добробати та інші ПВК — теж.
Насправді ж, як показує практика, при незначному тиску підрозділи, які існують на 50% тільки на папері, природно просідають. Не тому, що там якийсь натиск безпрецедентно серйозний, а тому, що боєздатність цих підрозділів вельми умовна».
Колишній польовий командир самопроголошеної ДНР Ігор Гіркін (Стрєлков), якого Україна вважає військовим злочинцем, а Нідерланди звинувачують у справі про аварії пасажирського "Боїнга" під Донецьком, описує ситуацію перебільшено, але дохідливо.
"Рецепт правильної доповіді командуванню (по ланцюжку), що гарантує успішне просування по службі та підтримку високого бойового духу в глибокому тилу. Дано: в районі села Малі Випердиші батальйон "Каннібал" у кількості 18 поки що живих бійців вийшов з окопів і заліг під вогнем супротивника. Командиру батальйону дзвонить комполка: "Доповідайте результати атаки!"
Комбат, утиснувшись у глиб окопа і поспішно натягуючи каску: "Наші пішли! Рушаємося вперед до позицій противника! Вдалося придушити мінометами 2 вогневі точки".
Комполка - Комбригу: "Батальйон "Каннібал" увірвався до першої лінії окопів! Ворог відступає!"
Комбриг-Комдиву: "Підходимо до другої лінії оборони! Вогневі точки ворога знищені. Взято трофеї!"
Комдив - Комкору: "Ломаємо третю смугу оборони на околиці села! На полі бою... е-е-е... 50 ворожих трупів".
Комкор-Командарму: "Ведемо вуличні бої… (дивиться на Яндекс-карту) в районі 2-го сільпо! Взяли перукарню та кіоск з морозивом! Сотня трупів ворога!"
Прес-секретар: "За наявними даними, 5009 бригада українських націоналістів залишає Малі Випердиші, кидаючи бойову техніку!"
Головний Болтун-телевізором: "Сьогодні наші війська четвертий день поспіль звільнили селище міського типу Малі Випердиші і скоро підійдуть до Києва! Знищено... е-е-е... до 500 націоналістів".
Від 10 до 12 вцілілих бійців батальйону відходять на вихідні позиції, витягаючи своїх поранених.
Приклад, наведений Стрєлковим, міг би викликати посмішку, якби фігурував у повісті про вигадану війну між вигаданими народами. Але страшно те, що і війна справжня, і ситуація цілком правдоподібна.
При відступі з-під Ізюму російська армія залишила величезну кількість бронетехніки та спорядження.
За словами колишнього піхотинця Віктора Шияги, одного разу для підтримки наступу було наказано підняти вісім вертольотів. "Тільки два з восьми гелікоптерів злетіли. Інші або зламалися, або у них не було палива. Тільки один з гелікоптерів успішно обстріляв мету. Не всі цілі були вражені. Вірніше, 80% цілей не були вражені. Проте командувач цієї операції доповів своєму керівництву, що все добре і всі цілі вражені.
Не дивно, каже Шияга, що "через постійну брехню ми більше не могли вірити нашим командирам".
"Виявляється, винне не старше начальство, до якого стікається потік розвідданих від спецслужб, агентурної та технічної розвідки, від БПЛАшників бригадного, дивізійного чи корпусного підпорядкування з їхніми "Орланами". Винні, виявляється, ротні та комбати!"
Військовий лікар Павло Зеленков повідомив, що у його частині "вся медицина зводилася до показухи. Перед навчаннями вбираєшся, як на маскарад, фотографуєшся, рапорт відправляють командуванню, і все повертається на свої місця".
Солдат Данило Фролкін розповідає, що під час тренувань у його частині вони просто складали фотозвіти. "Ми приїжджали на полігон і позували з гвинтівкою, спрямованою на ціль. Як тільки вас сфотографували, ви вільні".
Командир бригади вимагав від солдатів надати фотозвіти, щоб він міг доповісти начальству, що знищено не один танк, а три! Ні - п'ять!
Видання "Проект", оголошене в Росії небажаною організацією, проаналізувало щоденні доповіді представника міноборони Росії генерала Конашенкова та з'ясувало, що ще до 26 червня він прозвітував про знищення української військової техніки, що перевищує її кількість на початок війни - навіть з урахуванням можливих поставок.
Так, за даними Конашенкова, з 24 лютого до 26 червня було збито 215 українських літаків. Загалом Україна мала 199 літаків, включаючи транспортні, навчальні, спеціальні та нелітаючі. Вертольотів, якщо вірити Конашенкову, було збито 132 із 122 наявних та 28 поставлених пізніше, безпілотників "Байрактар" - 84 із 62.
Якщо вірити Конашенкову, українських бронемашин, включаючи танки, Росія знищила 3800. Щоправда, саме міноборони Росії оцінювало їхню чисельність у 2416 році, та ще близько 700 до середини травня Україні поставили західні союзники. Тобто лише 3116.
Втрати української армії за чотири місяці війни, як стверджували в міноборони Росії, становили щонайменше 40 тисяч солдатів. При цьому, за інформацією Конашенкова, з початку війни Росія знищила 39 тисяч українських "районів скупчення живої сили та техніки".
Співрозмовник "Проекту", близький до Кремля, пояснив нестиковки тим, що "після провалу під Києвом Кремль злякався за оптимізм росіян і попросив Конашенкова яскравіше описувати успіхи армії".
З того часу минуло ще 2,5 місяці. Танки, літаки, гелікоптери та солдати в України, як і раніше, є. В основному ті ж, що й були до війни. І, схоже, багато.