Багатомісячна блокада кордону польськими далекобійниками починає впливати на українських солдатів у замерзлих окопах, які захищаються від невпинних російських атак. І це робить і без того запеклі бої ще складнішими.
Один український солдат на ім’я Олександр, який воює на сході України, розповів New York Times, що його підрозділ все ще чекає на доставку двох приладів нічного бачення, критично важливих для безпечного просування солдатів на бойові позиції. За його словами, необхідне обладнання застрягло на кордоні, де з 6 листопада польські водії вантажівок заблокували основні пункти пропуску, що призвело до багатокілометрових черг.
«Щоб блокувати кордони країни під час повномасштабного вторгнення, вони повинні бути повністю відірвані від реальності. На додачу вони ще й миють руки в крові людей, які чекають на необхідну допомогу», - сказав український військовий.
На перший погляд, суперечка, яка призвела до блокади, проста: польські далекобійники незадоволені конкуренцією з боку українських водіїв, на яких не поширюються ті ж правила щодо робочого часу і заробітної плати, що й на водіїв з ЄС. Поляки також кажуть, що до них несправедливо ставляться українські митники, які змушують їх чекати, поки українські водії отримують преференції.
Польські далекобійники вимагають від Євросоюзу відновити систему дозволів для українських водіїв, яка була скасована після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Брюссель не хоче виконувати таку вимогу, поки триває війна.
Старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики Едвард Лукас зазначив, що дрібні суперечки щодо правил вийшли з-під контролю.
«За умови сильного політичного лідерства все це можна було б виправити. Економічний біль, який відчувають польські та інші водії вантажівок, вимагає цілеспрямованої допомоги: це саме та проблема, де ЄС міг би бути корисним», - сказав він.
Але оскільки блокада триває вже другий місяць, нездатність Брюсселя вирішити проблему ускладнюється внутрішньою політикою України і її сусідів, агресивною російською пропагандою, розбіжністю бізнес-інтересів і, дедалі частіше, гіркими емоціями.
Замість того, щоб наближатися до вирішення, блокада розширюється. Польські фермери заблокували вже четвертий основний пункт пропуску, а словацькі перевізники, за підтримки угорських, приєдналися до протесту, щоб заблокувати ще один основний прикордонний пункт. Станом на 6 грудня, за оцінками українських чиновників, по обидва боки польського кордону застрягли 2950 вантажівок, 650 - на кордоні зі Словаччиною і 750 очікують на в'їзд в Україну з боку Угорщини.
Україна і Польща домовилися відкрити в понеділок пункт пропуску для невеликої кількості вантажівок, що виїжджають з України. Але Польща разом з асоціаціями вантажоперевізників з кількох інших країн все ще закликає ЄС відновити систему дозволів.
Єврокомісар з питань транспорту Адіна Валеан заявила у вівторок, що вона рішуче налаштована захищати лібералізацію вантажних перевезень між Україною і Європейським Союзом, незважаючи на вимоги польських протестувальників. Цього тижня посли Литви, Латвії та Естонії провели спільну зустріч з польською владою, щоб натиснути на неї з метою знайти рішення, яке покладе край блокаді.
Посол України в Польщі Василь Зварич сказав у понеділок, що переговори тривають і що він сподівається на досягнення компромісу, але «поки триває російська агресія, ми не можемо повернутися до цих дозволів».
«Ми повинні розблокувати кордон і сісти за стіл переговорів, оскільки іншого шляху немає», - сказав Зварич.
За словами Юлії Клименко, голови комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, очікується, що блокада призведе до падіння прогнозованого економічного зростання України на 1% у 2023 році.
«Підприємства не отримують достатньої кількості комплектуючих, порушуються ланцюги поставок. Це стосується і військової техніки та її виробництва. Навіть для того, щоб зібрати безпілотники в Україні, їх потрібно завозити ще звідкись», - пояснила Клименко минулого тижня.
Володимир Шуль, український солдат, який координує допомогу від волонтерів для 63-ї механізованої бригади, сказав, що не розуміє, як країни, зацікавлені в перемозі України і які були серед найбільш щедріших союзників, можуть брати участь у такій блокаді в один з найважчих моментів війни. На думку українського військового, Україна захищає Європу від агресії Москви.
«Дозволити Росії просунутися далі означало б крах Європи та європейських цінностей», - додав він.
44-річний власник транспортної компанії в Любліні Павел Ожигала, який бере участь у протестах, сказав, що це питання елементарної справедливості.
«Українці не йдуть на компроміс, і ми не хочемо йти на компроміс», - сказав перевізник.
Володимир, водій з Волинської області, чекає на перетин кордону вже 14 днів.
За його словами, незважаючи на те, що він опинився у вирі подій, він співчуває польським далекобійникам і розуміє, чому вони вважають ринкові умови несправедливими.
«У мене дуже багато друзів, які загинули на війні. Коли почалася війна, хто першим відкрив свої кордони і прийняв наших біженців? Хто допомагав нам весь час? Польща», - сказав український водій.
Пошук компромісу був ускладнений тим, що Польща перебуває в процесі формування нового коаліційного уряду після суперечливих виборів. Польські ультраправі групи, в тому числі ті, що мають певні зв'язки з Росією, швидко вирішили скористатися ситуацією, - кажуть експерти.
«Росія отримує вигоду від протестів, це абсолютно очевидно», - сказав директор варшавського дослідного центру Res Publica Войцех Пшибильський.
За його словами, розчарування польських далекобійників зрозуміле, і в міру того, як війна продовжується, природно, що бізнес буде відстоювати свої інтереси. Варшава, на його думку, повинна зробити крок назустріч і запропонувати далекобійникам допомогу, хоча це ускладнюється безладною передачею влади.
Росія вже давно навчилася маніпулювати розбіжностями в західних суспільствах і використовувати ці розбіжності на свою користь. Москва використовує проблему вантажоперевезень, щоб виставити українців невдячними і ненадійними, - кажуть експерти.
Дві інші сусідні з Україною країни: Угорщина і Словаччина, - мають лідерів, відверто дружніх до Росії, які пішли на кроки для підриву європейської солідарності з Києвом. Рішення угорських і словацьких далекобійників приєднатися до протестів загрожує поглибити напругу в і без того підірваній економіці України.
Аеропорти України закриті для комерційних перевезень з моменту російського вторгнення, деякі з її найбільших портів залишаються окупованими російськими військами, а відновлення судноплавного шляху в Чорному морі дозволяє Києву експортувати лише мізерну частку того, що він експортував до війни.
На цьому тлі автомобільне та залізничне сполучення грає життєво важливу роль для України. Хоча медичні, військові та деякі продовольчі товари мають бути звільнені від блокади далекобійників, українські солдати, волонтери та власники бізнесу кажуть, що хаос породжує ще більший хаос на і без того нестабільних шляхах постачання.
Військовий на ім’я Олександр каже, що боротьба на фронті залишається кривавою і важкою, а блокада кордону посилює відчуття, що Україну кидають напризволяще.
«Я вважаю, що ця акція прямо грає на руку Росії, яка веде з нами війну і робить все, щоб знищити нашу країну і народ», - сказав він.