Саміт країн БРІКС повинен був зосередитися на тому, чи варто розширити клуб і як стати противагою Заходу. Але над зустріччю, яка почалася в Йоганнесбурзі у вівторок, нависла тінь російського вторгнення в Україну. Адже Владімір Путін намагався за допомогою відеозв'язку схилити країни-учасниці клубу на бік Москви.
У своїй промові перед іншими лідерами Путін звинуватив Захід у тому, що Росія вийшла з угоди про експорт українського зерна, яка допомогла стабілізувати світові поставки продовольства і ціни на нього. Зрив цих поставок викликає серйозне занепокоєння у багатьох країнах, що розвиваються, в тому числі і в країнах, що входять до блоку, - пише New York Times.
Видання нагадує, що Путін був єдиним лідером, який не прибув у ПАР особисто через ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Він виголосив своє записане послання на гігантському відеоекрані в конференц-центрі. ПАР, яка залишається підписантом Римського статуту, була б зобов'язана заарештувати його, якби він приїхав на саміт. Тому господар саміту попросив Путіна триматися подалі.
Інші країни БРІКС розглядають клуб як ядро дипломатичного і економічного блоку на противагу альянсам, в яких домінує Захід, таким як G7. Десятки інших країн подали заявки на приєднання. Саудівська Аравія, Індонезія, Єгипет і Аргентина серед тих, хто вважається першими в списку.
БРІКС створили Новий банк розвитку, що базується в Шанхаї, як альтернативу таким установам, як Світовий банк, для надання фінансування країнам, що розвиваються. Країни-учасниці обговорюють можливість запровадження нової валюти, щоб зменшити роль долара як засобу платежу в міжнародній торгівлі. Але країни, що входять до групи, мають дуже різні інтереси, що ускладнює пошуки консенсусу між ними. Бразилію, Індію і ПАР критикують на Заході за те, що вони не засудили вторгнення Росії в Україну. Але вони хочуть залишатися в добрих стосунках як зі США і Європою, так і Китаєм і Росією.
Китайський лідер Сі Цзіньпін здивував спостерігачів тим, що не з'явився на відкритті конференції, навіть після того, як напередодні з'явився на офіційній зустрічі з президентом ПАР Сирілом Рамафосою. Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао зачитав заздалегідь підготовлену промову Сі Цзіньпіна замість нього, заявивши, що БРІКС не переслідує «створення блокової конфронтації».
«Скоріше, це зусилля, спрямовані на розширення архітектури миру і розвитку», - йшлося в промові.
Президент ПАР Сиріл Рамафоса сказав, що обговорив з Сі Цзіньпіном війну в Україні, і «ми обидва погодилися з важливістю діалогу і переговорів між двома сторонами». Обидві країни нібито дотримуються нейтралітету в конфлікті, хоча Китай надав значну підтримку Росії. Китай, як і Росія, намагається розвивати зв'язки з африканськими країнами й іншими країнами за межами основних економічних і безпекових структур, в яких домінують США і Європа, включно з НАТО, G7 і ЄС.
Сі Цзіньпін хоче розширити групу БРІКС, але прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді побоюється приєднання країн, близьких до Пекіна. Індія і Китай мають прикордонні суперечки, які призвели до кровопролиття, і схильні розглядати один одного як потенційного суперника.
Після прибуття до Йоганнесбурга прем’єр-міністра Індії зустрів великий білборд і черга з південноафриканців індійського походження: лідерів бізнесу і культури, ретельно відібраних місцевою групою зацікавлених осіб.
«Немає жодних сумнівів, що в найближчі роки Індія стане локомотивом світового зростання», - сказав він на саміті.
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва прибув до ПАР в понеділок, що стало першою зупинкою в його поїздці, яка також включатиме візити до інших африканських країн. На саміті він закликав до зміцнення Нового банку розвитку. Цей банк очолює його протеже і колишня президентка Бразилії Ділма Руссефф.
Міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров був присутній особисто, спочатку потиснувши руки низці офіційних осіб, а потім приєднався до групи традиційних південноафриканських танцюристів. Після кількох невпевнених кроків він кілька разів поплескав у долоні, а потім підняв великий палець догори і пішов геть.
New York Times зауважує, що, принаймні на короткий час, саме Путін і його війна опинилися в центрі уваги Після свого вторгнення 18 місяців тому Росія заблокувала українські порти, а український експорт зерна різко впав, що призвело до глобального дефіциту і стрімкого зростання цін. Це стало кризою, яка особливо відчутно позначилася в деяких частинах Африки. В липні 2022 року ООН і Туреччина домовилися з Україною і Росією про коридор в Чорному морі для безпечного експорту українського зерна. Але минулого місяця Путін в односторонньому порядку вийшов з угоди, заявивши, що вигідні для Росії положення були проігноровані або неадекватні. Після цього його війська почали систематичне знищення українських зернових і портових потужностей.
У вівторок Путін повторив свою заяву про те, що саме дії Заходу проти Росії спричинили дефіцит. Він також ще раз запропонував надати безкоштовне продовольство бідним країнам.
«Наша країна має можливість замінити українське зерно як на комерційній основі, так і в якості безкоштовної допомоги нужденним країнам, тим більше, що цього року очікується відмінний врожай», - сказав він.
«Для Росії навмисно створюють перешкоди в поставках зерна і добрив за кордон, і в той же час нас лицемірно звинувачують у нинішній кризі на світовому ринку», - додав він.
Але правда в тому, що російський експорт продовольства досяг рекордного рівня за рік, коли діяла угода. Критики звинувачують Москву у використанні голоду як зброї та засобу для фінансування війни.
Не стаючи на бік війни, президент Рамафоса закликав до відновлення зернової угоди і повернення в Україну дітей, вивезених Росією. New York Times нагадує, що саме через викрадення українських дітей МКС видав ордер на арешт Путіна.