Ще два місяці тому багато хто на Заході вважав, що президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може відійти від того, що вони вважали надто тісними відносинами з Владіміром Путіним.
Раніше турецькі лідер мав теплу зустріч з президентом США Джо Байденом. Туреччина дозволила групі відомих українських командирів, яких утримували в країні в рамках угоди про обмін полоненими, повернутися на поле бою, що розлютило Росію. А ще Ердоган припинив блокувати вступ Швеції в НАТО, посиливши зусилля Альянсу з ізоляції Росії.
«Але не було жодних ознак серйозних змін у балансуванні Ердогана між Росією і Заходом у понеділок, коли він і Путін стояли пліч-о-пліч в Сочі і говорили про подальше розширення партнерства між їхніми країнами. За їхніми словами, вони збільшать обсяги торгівлі і працюватимуть разом над енергетичними питаннями, незважаючи на зусилля союзників Ердогана по НАТО, спрямовані на те, щоб підірвати російську економіку і обмежити її доступ до світових енергетичних ринків», - пише New York Times.
Вони також обговорили більш нагальну геополітичну тему: відновлення угоди про експорт українського зерна через Чорне море, хоча й не оголосили про жодний конкретний прогрес. На думку аналітиків, спільна поява лідерів дала зрозуміти, що їхні відносини тривають і, ймовірно, продовжуватимуть розвиватися, значною мірою тому, що обидві сторони більше виграють від партнерства, ніж втрачають.
Туреччина стала життєво важливим каналом для Росії, оскільки вона відмовилася приєднатися до західних санкцій і продовжує постачати Москві гостро необхідні їй товари. Для Анкари, яка бореться з економічною кризою, РФ виявилася благодатним ринком для турецького експорту. Також турецький уряд зміг зміцнити свої фінанси за рахунок відстрочених платежів за газ і російських депозитів у турецькому Центральному банку.
«Що стосується Ердогана, то, на мою думку, він живе в найкращому з двох світів», - сказав професор міжнародних відносин в Університеті Бейкоз у Стамбулі Ахмет Касим Хан.
Турецькому лідеру вдалося зробити кроки на догоду своїм союзникам по НАТО, погодившись на вступ Швеції до НАТО і зустрівшись з Байденом, не ставлячи під загрозу чисельних переваг від своїх відносин з Путіним.
За словами Хана, Путін також отримує вигоду від відкритого каналу зв'язку з лідером країни НАТО, тому що це дає йому непрямий спосіб донести свої погляди до решти членів Альянсу.
«Якби я був у Кремлі, я віддав би перевагу члену Альянсу, який іноді заважає і затягує вирішення питань, що мають тактичне значення для інших союзників. Добре мати когось такого серед своїх ворогів», - сказав Хан.
Відтоді, як Росія вторглася в Україну 18 місяців тому, розшифровка відносин між Путіним і Ердоганом стає дедалі складнішою головоломкою для західних політиків, які намагаються зорієнтуватися у складній дипломатії, пов'язаній з війною. Для Заходу Путін - головний винуватець конфлікту. США та інші члени НАТО намагаються зупинити його військову машину за допомогою санкцій.
Ердоган зайняв більш складну позицію, засудивши російське вторгнення і запропонувавши допомогу Україні, одночасно розширюючи економічні зв'язки своєї країни з Росією і називаючи Путіна «другом».
Такий підхід надав Ердогану унікальну дипломатичну роль, дозволивши Туреччині домовитися про обмін полоненими і зернову угоду. Але його відмова уникати Путіна розчарувала союзників по НАТО і змусила деяких політиків у приватних розмовах поставити під сумнів, на чиєму він боці.
Цього літа з'явилися ознаки того, що Ердоган хотів би мати тепліші стосунки зі своїми союзниками по НАТО. Під час зустрічі з Байденом турецький лідер говорив про «новий процес» зі США. Ердоган привітав президента України Володимира Зеленського в Туреччині і заявив, що Україна «без сумніву заслуговує на членство в НАТО» - позиція, яка неприйнятна для Росії.
«Але в понеділок стало зрозуміло, наскільки тісно переплелися Росія і Туреччина. Путін відзначив, наскільки зросла торгівля між Росією і Туреччиною за останні роки. Він згадав про статус Туреччини як місця призначення для російських туристів, яким зараз важко подорожувати іншими країнами Європи», - йдеться в статті.
Минулого року Туреччину відвідали близько 5 мільйонів росіян, - сказав Путін. Дві країни все більше співпрацюють в енергетичних питаннях і планують робити це і надалі. Минулої зими Москва дозволила Ердогану відстрочити платежі за російський газ і дозволила турецькому уряду здійснювати деякі платежі не в доларах, що послабило тиск на турецькі резерви.
Зі свого боку, Ердоган з гордістю говорив про атомну електростанцію, яку Росія будує біля узбережжя Середземного моря в Туреччині, і висловив зацікавленість у будівництві другої. Алєксандр Габуєв, директор Євразійського центру Карнегі, сказав, що лідери, ймовірно, обговорили й інші питання.
До складу делегацій обох країн входили керівники Центральних банків, що дозволяє припустити, що йшлося про збільшення обсягів торгівлі в національних валютах. Габуєв також відзначив присутність Дмітрія Шугаєва, директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Росії, що означає, що військові питання, ймовірно, також обговорювалися.
«Є підводна частина айсберга, про яку ми не знаємо», - сказав Габуєв.
Незважаючи на розмови про посилення співпраці, лідери двох країн не змогли відновити чорноморську зернову угоду. Росія вийшла з неї в липні, заявивши, що не отримала очікуваних вигод.