Минулого тижня Дональд Трамп неохоче підписав закон про 3 проти Росії, який він назвав "недосконалим". Хоча у американського президента є свої причини бути стривоженим через підозри у зв'язках з Москвою, нові санкції досить широкі і потенційно можуть завдати збитків на мільярди доларів Росії через нафтові і газові проекти.
Про це в редакційній статті пише видання The Guardian, додаючи, що цей епізод вартий уваги з усіх точок зору. Але він також став нагадуванням про те, як санкції стали центральним інструментом гри з позиції сили.
Глобалізація прискорила застосування санкцій в якості інструменту дипломатії, до 1990 року ООН накладала їх лише проти двох країн: Південної Родезії і ПАР. З того часу міжнародна організація запроваджувала санкції більше десятка разів. Економічні заходи стали більш важливими через те, як працює міжнародна торгівля і фінанси. Більше важелів впливу опинилися в руках західних держав, ніж у країн, що розвиваються. США використовують санкції, частіше, ніж будь-хто. 26 різних епізодів їх застосування припадає лише на американське Міністерство фінансів.
Санкції можуть бути погано продуманими. А історія показує, що вони можуть виявитися невдалим інструментом для досягнення зміни поведінки. Приміром, тиск на режим на Кубі, який тривав з 1960-х років, так і не призвів до повалення комунізму. Ембарго на продаж зброї Китаю, яке запровадили США і Європа після трагедії на площі Тяньаньмень у 1989 році, не допомогло покращити ситуацію з правами людини в азіатській країні чи не дозволити їй розвивати свою армію. Власне, частково це сталося тому, що Франція і Велика Британія дещо по-іншому інтерпретували заборону.
Втім, були і позитивні результати. Міжнародні санкції змусили ПАР відмовитися від апартеїду. В часи президентства Барака Обами санкції зіграли важливу роль у тому, щоб посадити Іран за стіл переговорів. Тиск на Ліберію допоміг пришвидшити повалення режиму президента Чарльза Тейлора, який постав пізніше перед судом за скоєння злочинів проти людства. Санкції також можуть бути кращим варіантом, ніж військове втручання. Вони можуть покарати країни, які покривають терористів і людей, які їх підтримують. Втім, не варто чекати, що санкції можуть якось покласти край "Ісламській державі".
Президенство Дональда Трампа ускладнило застосування санкцій, а не навпаки. Він відкидає багатосторонній підхід і його мало хвилюють права людини. Він скоротив м'яку силу, яка допомагає досягати консенсусу. Його сердиті, хаотичні повідомлення в Twitter складаються в невиправдані образи, а не політику. Останнє анонімне схвалення санкцій ООН проти КНДР було рідкісним випадком перемоги дипломатії над Twitter.
"Для санкції необхідний підхід для досягнення цілей. Але в руках Трампа вони затуплюються політичними проблемами, які він сам же і створює", - йдеться в статті.
На думку видання, санкції можуть бути бастіоном міжнародної системи. Вони можуть спрацювати. Але цього не станеться, якщо Білий дім буде паралізований нерішучістю чи, опинившись перед складним вибором, зробить випад, не порадившись з іншими.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії, Ірану і КНДР. Однак він стверджує, що закон має серйозні недоліки.
Документ обмежує можливість Трампа знімати санкції з Росії, а також підтверджує дію обмежень, накладених минулою адміністрацією.
У відповідь на прийнятий Конгресом США закон про санкції Москва вирішила зрівняти кількість працюючих у Росії американських дипломатів з кількістю співробітників російської дипмісії у Вашингтоні. У підсумку РФ до вересня повинні покинути 755 осіб. Крім того, американські дипломати позбавляються права використовувати відразу кілька об'єктів в Москві.
Президент України Петро Порошенко каже, що дії Вашингтона щодо РФ підтверджують стратегічний напрям відносин України і США.