Заголовки газет говорять, що 13 листопада на президентських виборах в Молдові і Болгарії перемогли кандидати, лояльні до Москви. Але правда щодо обох країн дещо складніша.
Про це сьогодні пише видання The Economist, додаючи, що попри те, що обидва переможці робили дружні реверанси в бік Росії, від них не варто чекати геополітичного розвороту найближчим часом. Повноваження президента як в Болгарії, так і в Молдові обмежені. Деякі прихильники обох кандидатів-переможців, що Росія допоможе їхнім країнам фінансово подолати економічні труднощі. Але цим надіям судилося не виправдатися.
В Молдові переможцем на виборах президента став лідер соціалістів Ігор Додон. Його партія здобула найбільше місць в парламенті країни, але не потрапила до правлячої коаліції, яка призначила уряд. На президентських виборах він здобув прихильність 52,3% виборців. Його суперницею була колишній радник Світового банку Майя Санду, яка збудувала свою передвиборчу кампанію на антикорупційній платформі. Вона здобула популярність, коли була міністром освіти Молдови. За час роботи з 2012 до 2015 року вона змогла очистити систему шкільної освіти від хабарництва. Її вважають найменш корумпованим політиком країни. Але на виборах Санду підтримали 47,7% молдован. Вчора, 14 листопада, її прихильники вийшли на протест, наполягаючи, що результат виборів був сфальсифікований. Сама Санду також пообіцяла оскаржити результат у Конституційному суді.
Видання пише, що розглядати вибори в Молдові як боротьбу між проросійськими і прозахідними політиками дуже спокусливо. Але насправді в політичному житті Молдови домінують олігархи, мотивовані не так геополітичними інтересами, як фінансовими. Наприклад, прем'єр-міністр Равел Філіп тісно пов'язаний з найбільш впливовим бізнесменом Молдови Владом Плахотнюком.
Перед виборами олігарх оголосив, що збирається підтримати проєвропейського кандидата з найбільшими шансами на перемогу. Але експерт молдовського центру Foreign Policy Association Вікторія Букатару підозрює, що соціаліст Ігор Додон і Влад Плахотнюк уклали "таємний союз" з метою зупинити Майю Санду і її програму реформ. Вона переконана, що Додон виконає свою обіцянку здійснити свій перший візит в якості президента Молдови саме в Москву, а потім вирушить в Брюссель. Вірогідно, він також проігнорує свої передвиборчі обіцянки розірвати угоду про асоціацію з ЄС, тому що, на відміну від Росії, країни-учасниці союзу і Америка передають Молдові значну фінансову допомогу.
Після того, як олігархи в 2014 році вкрали з банківської системи Молдови мільярд доларів, фінансовий сектор країни став гостро залежним від підтримки МВФ. На думку Бакатару, проросійська риторика Додона – це лише спосіб тиснути на Захід, щоб він продовжував вливати гроші в Молдову без будь-яких серйозних реформ.
В Болгарії ситуація не менш складна. Тут на виборах президента переміг соціаліст Румен Радєв, який був військовим пілотом і командиром військово-повітряних сил країни. Він переміг кандидата, якого підтримував прем'єр-міністр Бойко Борісов. Після оголошення результатів президентської гонки голова болгарського уряду подав у відставку, тож наступного року відбудуться парламентські вибори.
Радєва підтримувала болгарська турецька спільнота, чия головна партія тісно пов'язана до олігархами і російським бізнесом. Соціалістичну партію Болгарії також підтримують консервативні пенсіонери і православна церква, яка теж пов'язана з Москвою. Попри це, в часи роботи попередніх урядів соціалісти підтримали розміщення американської військової бази в Болгарії і членство країни в НАТО.
Експерт Гарвардського університету Дімітар Бечєв вважає, що Болгарія "може отримати свій шматок пирога і навіть з'їсти його", якщо лишиться лояльним членом ЄС і НАТО в той час, як проявлятиме прихильність до Росії. Однак, занепокоєння експерта викликає дещо інше.
Радєв під час кампанії говорив: "Донедавна я літав на радянському винищувачі. Я закінчив американську академію. Але я болгарський генерал. Мої інтереси – це Болгарія". На думку Бечєва, це добре ілюструє те, що на нового болгарського лідера впливають не так Брюссель чи Кремль, як внутрішні політичні кола.
Заголовки газет оголосили, що проросійські кандидати перемогли в Молдові і Болгарії, що викликало тривогу на Заході. Але реальність в тому, що політикою в обох країнах керують внутрішні сили, здебільшого це олігархи, які хочуть захистити свої фінансові інтереси. Видання нагадує, що болгарські і молдовські лідери вправно грали на протиріччях між Заходом і Росією. І варто чекати саме цього, а не драматичних геополітичних змін.
Як повідомлялося, в неділю, 13 листопада, в Молдові відбувся другий тур президентських виборів, в який вийшли проросійський кандидат від Партії соціалістів Ігор Додон і єдиний кандидат від правих проєвропейських партій Майя Санду. У першому турі Додон набрав 47,98%, Санду - 38,71%.
Докладніше читайте в статті Олени Бетлій "Вибори у Молдові: Карти сірого олігарха" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".